РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. КУЛЬТУРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ. ФЕРМЕНТИ МІКРООРГАНІЗМІВ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. АНТИБІОТИКИ.
ЯНГДЮМХЕ ДНЙСЛЕМРНБ НМКЮИМ
дНЙСЛЕМРШ Х АКЮМЙХ НМКЮИМ

нАЯКЕДНБЮРЭ

РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. КУЛЬТУРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ. ФЕРМЕНТИ МІКРООРГАНІЗМІВ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. АНТИБІОТИКИ.

биологии



Отправить его в другом документе РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. КУЛЬТУРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ. ФЕРМЕНТИ МІКРООРГАНІЗМІВ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. АНТИБІОТИКИ. Hits:



ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ

Закон ведущей роли труда в становлении и развитии человека, или второй закон Энгельса
Закон химического состава живого вещества, или первый закон Энгельса
Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати.
БАКТЕРІОФАГИ. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ.
Нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію.
МОРФОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. СУЧАСНІ МЕТОДИ МІКРОСКОПІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ПРОСТІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ.
К ПРОБЛЕМЕ СТАНОВЛЕНИЯ БИОФИЛОСОФИИ
Закон целостности онтогенеза, или закон Дриша
ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПРАВИЛ ТЕХНИЧЕСКОЙ ЭКСПЛУАТАЦИИ ТЕПЛОВЫХ ЭНЕРГОУСТАНОВОК 2
 

РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ. КУЛЬТУРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ. ФЕРМЕНТИ═ МІКРООРГАНІЗМІВ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. АНТИБІОТИКИ.


Актуальність теми: ═У лабораторній практиці доводиться═ працювати з вирощеними на живильному середовищі мікроорга&# 414j94be 1085;ізмами з метою виділення (накопичення) чистої культури та її ідентифікації.═ Характеристика колоній √ важлива складова частина роботи бактеріолога, адже мікроорга&# 414j94be 1085;ізмам═ кожного виду═ притаманні свої особливі культуральні властивості і свій набір ферментів та факторів патогенності, виявлення яких є одним з елементів ідентифікації, а потім і постановки діагнозу.

Дуже важливим при виділенні мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів є визначення їх чутливості до антибіотиків з метою вибору оптимального препарату для лікування.

Мета (загальна): Уміти визначати вид та визначати чутливість збудників до антибіотиків.═

Конкретні цілі═══════ ════════════════════════════════════════════════════════════════════Вихідний рівень



Уміти:

1. Уміти визначати вид бактерій за культуральними та ферментативними властивостями.


1. Уміти робити посіви бактерій на щільні та рідкі поживні середовища (кафедра мікробіології, попередні заняття).

2. Уміти визначати чутливість мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів до антибіотиків.

2. Уміти готувати та забарвлювати препарати за Грамом та Цилем-Нільсеном (кафедра мікробіології, попередні заняття).

3. Уміти визначати патогенні властивості бактерій.



Теоретичні питання:

1.     Цілі розмноження мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів═ на живильних середовищах.

2.     Ріст та розмноження мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів. Фази розвитку бактеріальної популяції.

3.     Культуральні властивості мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів (ріст на рідких та щільних поживних середовищах).

4.     Бактеріологічний метод діагностики═ інфекційних захворювань.

5.     Ферменти бактерій, їх класифікація.

6.     Мета та методи═ вивчення ферментативної═ властивості бактерій.

7.     Антибіотики, хіміопрепарати: класифікація за механізмом дії та═ хімічною структурою. Одиниці виміру антимікробної активності антибіотиків.

8.     Визначення чутливості бактерій до антибіотиків (антибіолтикограма). Стійкість до антибіотиків.

9.     Принципи раціональної антибіотикотерапії.

10. Ускладення антибіотикотерапії.

11. Природня та набута резистентність до антибіотиків.

12. Мікробіологічні основи асептики, антисептики, дезінфекції, стерилізації.



При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. √ К.: Вища школа, 1992. √ С.═ .

2. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. √ М.: Медицина, 1981. √ С. .

3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология.: МИА, 2002. √ С.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А.. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. √ С-Пб, 2002. √ С. 54, 80 √ 83, 128 √ 131, 135 - 147.

5. Поздеев О.К. Медициская микробиология / Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. √ М.: ГЭОТАР √ 2001. √ С. ═

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник/ под ред. А.А. Воробьева. √ М.Медицинское информационное агенство, 2004. √ С. 64 - 67, 123 - 136, 145 - 148.

7. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии /Под редакцией Л. Б. Борисова. √ М.: Медицина, 1993. √ С.

8. Клименюк С.І. Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. √ Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. √ С. 50 √ 78.

9. Конспект лекції.

10. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1).

11. Графи логічної структури (додаток 2).



ПРАКТИЧНА РОБОТА

1. НДРС ІІ етап виділення чистої культури E.coli:

══ ═1.1. описати культуральні властивості колоній, що виросли на МПА;

═══ 1.2. приготувати мазки з різних колоній, пофарбувати за Грамом, мікроскопіювати;

═══ НДРС ІV етап виділення чистої культури E.coli:

════ 1.3. Врахувати ферментативні властивості виділеної чистої культури (на середовищах Гісса √ "строкатий" ряд, індолоутворення).

═════ 1.4. Напишіть висновок по виділеній культурі.

2. НДРС ІІ етап виділення культури стафілокока з слизової оболонки носу:═════

═══ 2.1. охарактеризувати колонії, що виросли;

═══ 2.2. приготувати препарат, пофарбувати за Грамом, мікроскопіювати.

═══ НДРС ІV етап виділення чистої культури ═стафілококу з зіву:

════ 2.3. врахувати результати ферментації маніту;

════ 2.4. врахувати результати проби на плазмокоагулазу;

════ 2.5. врахувати результати досліду на визначення чутливості виділеної чистої культури═ до антибіотиків та хімічних речовин;

═════ 2.6. Зробіть висновок повиділеній чистій культурі.

3. ІІ етап виділення чистої культури анаеробних бактерій з грунтової бовтушки.

4. Вивчити ═та зарисувати демонстрацію у протокол.

5. Прибрати робоче місце.

6. Оформити протокол та підписати його у викладача.

Алгоритм практичної роботи

Роботи 1.1.

Вивчіть культуральні властивості ізольованих колоній кишкової палички та стафілокока. Порівняйте колонії, що виросли з демонстрацією №1. Заповніть таблицю (ІІ етап єдиного протоколу).

Робота 1.2.

══════ Приготуйте фіксовані препарати з різних колоній, що виросли на МПА та пофарбуйте їх за Грамом, з метою вивчення їх морфологічних та тинкторіальних властивостей. Вивчіть дані препарати під мікроскопом, за допомогою імерсійної мікроскопії та зарисуйте в єдиний протокол.

Робота 1.3.

═════ Зміна кольору═ середовища свідчить про зміну рН поживного середовища в результаті розщеплення середовища Гісса з певним вуглеводом бактеріальною культурою. Зверніть увагу на те, що E. coli розщеплює такі вуглеводи як глюкоза, лактоза, маніт до кислоти та газу, тобто разом зі зміною кольору середовища спостерігається наявність газу в поплавках.

═════ Для визначення ферменту каталази на пердметне скело петлею нанесіть мікробну масу (культуру кишкової палички) і додайте краплю розчину перекису водню. Виділення бульбашок кисню вказує на наявність у даних бактерій каталази.

В протоколі відмітьте результат реакції на каталазу.

Робота 1.4.

Підсумуйте результати досліду, що поставлені на занятті і заповніть 4-й етап═ в єдиному протоколі.═ Зробіть заключення по виділеній чистій культурі.

Зразок═ заключення: виділена культура бактерій за культуральними, морфологічними, тинкторіальними та ферментативними властивостями визначена (ідентифікована) як═ Escherichia coli.


Робота 2.1.

══ Вивчіть культуральні властивості ізольованих колоній стафілокока на жовточно-сольовому агарі. Порівняйте колонії, що виросли з демонстрацією №1.═ Зверніть увагу на те, що деякі види стафілококу здатні продукувати лецитіназу, що руйнує лецитін поживного середовища. Якщо стафілокок продукує такий фермент, то навколо колоній спостерігається лецитовітелазна активність.═ Заповніть таблицю (ІІ етап єдиного протоколу).

Робота 2.2.

Приготуйте препарат з колонії, що виросла на ЖСА, пофарбуйте його за Грамом, вивчіть форму, взаємне розташування та тинкторіальні властивості бактерій. Заповніть 2-й етап виділення чисої культури стафілококу з слизової носа.

Робота 2.3.

═════ Зміна кольору═ індикатора свідчить про зміну рН поживного середовища в результаті розщеплення маніту бактеріальною культурою,═ що вказує на патогенність стафілококу. Резуьтати досліду запишіть у єдиний протокол.

Робота 2.4.

Зверніть увагу на те, що проба є позитивною, бо штами стафілокока, продукуючі фермент плазмокоагулазу, викликають зсідання плазми, внаслідок чого вона перетворилася на студнеподібну масу, яка не виливається═ при перевертанні пробірки. Результати проби запишіть у єдиний протокол.

Робота 2.5.

Виявлення дії різних антибіотиків на культуру стафілокока ═проводилося методом дисків.

Бактеріцидна дія різних хімічних речовин визначається за зоною затримки росту навколо папірців, змочених різними речовинами. Врахуйте результати антибіотикограми за допомогою лінійки. Результати внесіть у єдиний протокол.

Робота 2.6.

Підсумуйте результати дослідів по виділенню чистої культури стафілококу з слизової носу на напишіть виснокок по роботі.

Зразок заключення: виділена з зіву культура═ бактерій═ за культуральними, морфологічними, тинкторіальними та ферментативними═ властивостями ідентифікована як Staphylococcus ═aureus. Виділений штам S. aureus ферментує маніт, має коагулазну активність і найбільш═ чутливий═ з антибіотиків до стрептоміцину (діаметр зони затримки росту 25 мм), з хімічних речовин √ до генціанвіолету (діаметр зони затримки росту >20 мм).


Робота 3.

═══════ Зробіть препарат з культури, що вирощена на середовищі Кітта-Тароцці, пофарбуйте його за Грамом, охарактеризуйте морфологічні, тинкторіальні властивості. Результати мікроскопіювання внесіть у протокол.


Робота 4.

════ Вивчіть та зарисуйте демонстарацію у протокол з урахуванням всіх зауважень, що висвітлені у розділі └Демонстрація■.


Робота 5.

По закінченні роботи необхідно прибрати робоче місце.

1. Приведіть у належний вигляд мікроскоп.═ .

2. Вилийте воду з ваночки для промивання препаратів.

3. Поставте пробірки з культурами в загальний штатив.

4. Наведіть загальний порядок на столі.

5. Скельця з препаратами, що приготовлені та пофарбовані правильно, залиште для колекції на залікове заняття №1.

6. Не потрібні використані скельця з препаратами опустіть в емкість з дезрозчином.

7. Зробіть заключну дезінфекцію робочого столу (протріть стіл дез. розчином).


Робота 6. Оформіть протокол практичного заняття. Протокол подають на підпис викладачу після прибирання робочого місця.


Протокол═ практичної роботи═ слід оформлювати за═ наступною схемою:

Запишіть поставлену задачу дослідження (вона вказана в кожній роботі в розділі "Практична робота").

Дайте опис ходу роботи.

Зробіть заключення по кожному проведеному дослідженню по виділенню чистої культури кишкової палички та стафілококу. Зробіть загальний висновок по виділеній чистій культурі.


Демонстрація

1.     Чашка з ростом золотистого стафілококу та кишкової палички на МПА.

Зверніть увагу на наявність різних колоній на чашці Петрі. Стафілокок утворює золотистий пігмент, колонії середнього розміру, рівномірно опуклі, з рівними краями. Кишкова паличка утворює безбарвні, мутні колонії, з блискучою поверхнею та рівними краями.

2.     Ріст різноманітних видів бактекій на рідких поживних═ середовищах:

а) стрептокок на цукровому бульойні утворює придонний═ або пристінковий═ ріст, при цьому бульйон залишається прозорим;

б) бактерії тифо-паратифозної групи (збудники черевного тифу, паратифів А та В) при рості на МПБ дають рівномірне змутнення;

в) холерний вібріон на поверхні лужної пептонної води утворює═ ніжну блакитну плівку;

г) спороутворюючі бактерії (B.subtilis) на м'ясопептонному бульйоні утворюють грубу плівку;

д) на водно-сироватному середовищі під шаром стерильної вазелинової олії розмноження лептоспір не супроводжуюється═ зовнішньою зміною середовища.

3.     Строкаті ряди кишкової палички, сальмонел черевного тифу, паратифів А і В.

Разом з культуральними, морфологічними, тинкториальними властивостями необхідно вивчати й біохімічну активність бактерій. При визначенні виду патогенних мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів найбільше значення має визначення цукролітичних та протеолітичних ферментів у бактерій. Класичний метод ідентифікації═ мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів за біохімічними ознаками полягає в посіві чистої культури═ на диференціально-діагностичні середовища.═ Дослідження займає не менше ніж 1 добу. Прикладом═ є═ оцінка здатності═ ферментувати вуглеводи за допомогою═ посіву═ на середовища Гісса √ короткий та довгий └строкатий═ ряд■.═

При дослідженні біохімічних або ферментативних властивостей бактерій,═ чисту культуру досліджуваного мікроорга&# 414j94be 1085;ізму═ засівають бактеріальною петлею в середовища └строкатого ряду■. Посіви інкубують при 370С на протязі 18 √ 24 годин. Якщо бактерії ферментують вуглеводи,═ з утворенням═ кислих продуктів, спостерігається═ зміна кольору середовища, при розщепленні вуглеводів до кислоти та газу, крім змін кольору з▒являються пухирьці газу у поплавку.


Для виявлення═ протеолітичних ферментів посів можна виконувати на пептонну воду, бажано бульйон═ Мартена.

Кінцевими продуктами розпаду білків є сірководень, індол та ін. Виявлення їх здійснюється різними методами:

Виявлення індолу. До культури мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів на пептонній воді додають декілька крапель ефіру, потім пробірку струшують і нашаровують реактив Ерліха (спиртовий розчин парадіметиламідо-бензальдегіду з═ соляною кислотою). В присутності індолу спостерігається утворення═ малинового кільця.

Виявлення сірководню. Папірець, зазделегідь насичений ацетатом свинцю і розміщений під═ пробкою, в пробірці з бульйонною культурою в присутності сірководню чорніє внаслідок утворення сірчанистого свинцю.





Диференціація кишкової палички, сальмонел черевного тифу, паратифів А і В

за біохімічною активністю на середовищах Гісса:

Таблиця


Вид мікроба

Глю

коза

Лак

тоза

Ман

ніт

Мальтоза

Сахароза

Пептонна вода

Н2S

Індол

Кишкова паличка

Сальмонела черевного тифу

Сальмонела паратифу А

Сальмонела паратифу В


КГ


К



КГ


КГ




КГ


-



═══ -


-




═ КГ


К



КГ


КГ

-


К





КГ


КГ

-


-



-


-

-


+



-


+

+


-



-


-



Умовні позначки: К- кислота; КГ- кислота і газ.


4. Середовища Ендо, Левіна, бактоагар Плоскирєва з посівом суміші кишкової палички та сальмонел черевного тифу.

Зверніть увагу, що на середовищі Ендо виросло декілька різновидів колоній. Кишкова паличка утворює колонії червоного кольору, інколи з металевим відтінком, сальмонели черевного тифу безбарвні.

Середовище═ Ендо складається з м'ясо-пептонного агару, 1% розчину лактози та індикатора у вигляді основного фуксину, знебарвленого сульфітом натрію (фуксиносірчаниста кислота). Мікроорга&# 414j94be 1085;ізми, які мають фермент лактазу (лактозопозитивні мікроорга&# 414j94be 1085;ізми), ферментують лактозу з утворенням альдегідів, фуксиносірчаниста═ кислота═ переходить в альдегідсірчанисту сполуку. Фуксин вивільняється, забарвлюючи колонії в червоний колір. Лактозонегативні бактерії утворюють безбарвні колонії на середовищі.

Середовище Левіна складається з м'ясо-пептонного агару, 0,5% водного розчину метиленового синього, 2% розчину еозину, лактози та двохосновного фосфорнокислого калію. Це середовище має темно-фіолетовий колір. Лактозопозитивні бактерії утворюють колонії═ синього кольору (кишкова паличка), лактозонегативні √ безбарвні колонії (дизентерійні бактерії).

Бактоагар Плоскирєва складається з м'ясо-пептонного═ агару, лактози, бриліантового═ зеленого, солей жовчних кислот, мінеральних солей та індикатору нейтрального червоного. Це середовище є не тільки діференційно-діагностичним, але й елективним, оскільки воно пригнічує ріст багатьох мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів (мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів повітря, кишкової палички та ін.), сприяє кращому═ росту═ збудників черевного тифу, паратифів та дизентерії. Лактозонегативні бактерії утворюють безбарвні колонії, а лактозопозитивні - червоного кольору.════

5. Кров'яний агар і середовище Чистовича з ростом патогенного стафілокока.

Кров'яний агар складається з 2%═ м'ясо-пептонного агару та 5-10% дефібринованої стерильно взятої крові кролика або барана. Середовище червоного кольору. Це середовище═ використовується для визначення гемолітичної активності бактерій. Так наприклад, навколо колоній у деяких штамів стафілококу на кров'яному агарі виявляється зона гемолізу.

Середовище Чистовича (ЖСА) складається з 10% сольового м'ясо-пептонного агару, 20% жовточної взвісі (1 жовток на 150-200 мл стерильного фізіологічного розчину). Висока концентрація═ хлористого натрію забезпечує═ переважний ріст стафілококів.

Середовище застосовується для визначення лецитовітелазної активності стафілококів. Деякі штами синтезують фермент лецитіназу, який руйнує лецитин, що входить до складу оболонок еритроцитів людини, барана, кроля. Колонії лецитинпозитивних стафілококів оточені зоною змутніння. Продукція лецитінази √ один з критеріїв патогенності.

6. Пробірки з позитивною та негативною реакцією плазмокоагуляції.

Для виявлення коагулази, а коагулаза- фермент патогенності мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів, який═ сприяє зсіданню плазми крові, полегшує═ проникнення бактерій у тканини і т.ін., використовують реакцію плазмокоагуляції.

Так, деякі штами стафілокока, продукуючі фермент плазмокоагулазу, викликають зсідання плазми (позитивна реакція), внаслідок чого вона перетворюється на студнеподібну масу, яка не виливається═ при перевертанні пробірки. Штами стафилокока, які не мають плазмокоагулази, не змінюють плазми (негативна реакція).

7. Препарати з антибіотиками та диски з антибіотиками.

Антибіотики √ продукти метаболізму живих мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів або їх синтетичні аналоги, що вибірково═ пригнічують ріст мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів або пухлинних клітин. Антибактеріальні препарати (природні═ та синтетичні антибіотики) використовують═ для лікування інфекційних захворювань. Для ефективної терапії необхідний═ підбір препарату, що має═ найбільшу активність у відношенні до даного збудника інфекції.

═Антибіотики мають певну силу дії, зазначену в одиницях дії (ОД). За одиницю дії приймається те вагове значення антибіотика, яке при розведенні в 1мл розчину, дає бактеріологічну дію на певну дозу стандартного штаму мікроорга&# 414j94be 1085;ізму. Наприклад, натрієва сіль пеніциліна вміщує в 1мг 1630 ОД,═ сульфат стрептоміцина √ 720 ОД, сульфат═ тетрацикліна √ 910 ОД. При визначенні сили дії антибіотика використовуються═ стандартні культури грамнегативних та грампозитивних бактерій:═ для пеніциліна √ золотистий стафилокок, для стрептоміцина √ E. coli.

8. Виявлення фітонцидів часнику.

Невелика кількість розтертого часнику, внесена на центр чашки з МПА, припиняє розмноження патогенного стафілокока на поверхні агару.

9. Визначення чутливості бактерій до антибіотиків методом серійних розведень. ═Цей метод може бути застосований═ для визначення чутливості═ до антибіотиків різних мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів, навіть тих, що повільно ростуть.



Таблиця 4.

Визначення чутливості бактерій до пеніциліну

═методом серійного розведення антибіотика в рідкому середовищі.

Номер

пробірки

Концентрація

пеніциліну, ОД

Інгридієнти

МПБ

Пеніцилін

32 ОД

Стафілококи

200000 клітин в 1 мл

Облік досліду

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13


14

16

8

4

2

1

0,5

0,25

0,125

0,062

0,031

0,0155

0,08

Контроль антибіотика

Контроль культури

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0


2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0


-


0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

-


0,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

+

-


+

2 мл вилить в дезинфікуючий розчин

Примітка: стрілкою зазначений перенос розчину з пробірки в пробірку. Для визначення чутливості стафілокока до пеніциліну добову агарову або вирощену на рідкому середовищі дослідну культуру розводять за оптичним стандартом до 200000 тисяч мікробних тіл в 1 мл.

Для проведення досліду беруть 14 пробірок, в які наливають по 2 мл МПБ. В 1 і 13 пробірки наливають по 2 мл основного розведення антибіотику, вміщуючого 32 ОД пеніциліну. Потім додають ряд послідовних розведень шляхом переносу 2 мл з першої пробірки в другу і так далі до 12 пробірки. В 12 пробірці в 2 мл буде міститися 0,008 ОД пеніциліну.

В кожну пробірку додають 0,4 мл суспензії стафілокока. В наступній 13 і 14 пробірках міститься 2 мл МПБ з культурою мікроба без антибіотика і контроль антибіотика без культури. Після перебування посівів в термостаті протягом 24 годин реєструють результати досліду.

Знаком "-" відмічають відсутність росту, знаком "+" √ ріст досліджуваного мікроорга&# 414j94be 1085;ізму.

Через добу визначають мінімальну бактеріостатичну (що пригнічує) концентрацію антибіотика. За неї приймають найменшу концентрацію═ антибіотику, при якій не відбувається═ розмноження бактерій і вміст═ пробірки залишається прозорим.

Результати реакції кожен студент повинен оформити в протоколі═ у вигляді таблиці:

Концентрація пеніціліну в МПБ, ОД

16

8

4

2

1

0,5

0,25

0,125

0,062

0,031

0,0155

0,008

Контроль а/б

Контроль культури


Наявність росту стафілококу на МПБ















МПК

Наявність росту стафілококу на МПА

















МПА


У висновку напишіть МПК антибіотика та МБК. Напишіть чому МБК вище, ніж МПК.═ І взагалі чи може бути навпаки? Чому?

Для визначення мінімальної бактерицидної концентрації антибіотика з пробірок, в яких відсутній ріст роблять висів на чашку з МПА секторами. На секторах зазначають концентрацію═ антибіотика, з якого зроблений висів.═ Посіви інкубують 24 години. Через добу вивчаючи чашки, визначають мінімальну бактерицидну═ концентрацію антибіотика по відсутності═ росту бактерій на агарі в секторах.

10. Визначення чутливості мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів до антибіотиків диско-дифузійним═ методом.

На чашку зі щільним поживним середовищем "газоном" засівають густу суспензію досліджуваної культури. На засіяну поверхню агару поміщають і злегка притискують паперові диски, змочені розчином того чи іншого антибіотика. Диски накладають на однаковій відстані один від одного і відстань 2,5 см від центру чашки. Одну чашку можна використовувати для вивчення чутливості═ одного штама до 4 √ 5 антибіотиків. Цей метод внаслідок простоти і доступності застосовується в усіх практичних лабораторіях. У бактерій чутливих до антибіотиків навколо відповідних дисків спостерігають зони відсутності росту.

В відповіді відзначається,═ яку чутливість має досліджуваний збудник.

Таблиця 5

Визначення чутливості бактерій до антибіотиків

═за величиною зони відсутності росту

Ступінь чутливості бактерій до антибіотика

Діаметр зони═ відсутності росту в мм

Високочутливі

Чутливі

Малочутливі

Стійкі

більше 25

15 √25

10 √14

≤10


Диско-дифузійний метод═ стандартизований тільки для "швидкоростущіх" мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів, що утворюють══ ріст═ у вигляді "газону" на щільному═ поживному середовищі через 18-24 години інкубації.

11. Фільтри Зейтца і Беркефельда. Стерилізатор. Аппарат Коха. Автоклав. Піч Пастера. Термостат.

═Фільтри Зейтца і Беркефельда використовують для стерилізації рідини шляхом фільтрування в тому випадку, коли матеріал не можна нагрівати. фільтри виготовляють з мілкопористих речовин та асбесту. Фільтрування призводять під високим тиском або в приймальнику створюють умови розрідження.

Стерилізатор використовується для стерилізації шляхом кип'ятіння хірургічних інструментів, шприців, голок та ін. Спорові форми бактерій при кип'ятінні не гинуть.

Водяна баня використовується для прогрівання культур, інактивації імунних сироваток для постановки реакції зв'язування компліменту та ін.═

Аппарат Коха використовують для стерилізації тікучою парою. В ньому стерилізують поживні середовища з додаванням нативного білку. Стерилізація дробна √ три дні безперервно протягом 30 хв. при температурі 1000 С. В перервах між стерилізаціями пожисне середовище залишають при кімнатній температурі. Під час першого прогрівання відбувається загибель вегетативних форм бактерій, спори залишаються життєздатними.═ В наступну добу при кімнатній температурі спори проростають у вегетативні форми, що загинули при повторних прогріваннях.

Автоклав використовується для стерилізаций парою під тиском. В ньому стерилізують поживні середовища, які не містять білків та вуглеводів, посуд, різноманітний заражений матеріал═ з патогенними видами мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів.

Автоклав √ циліндр з подвійними стінками і герметичною кришкою. В автоклав загружають матеріал, що підлягає стерилізації.

Наливають воду через лійку і стежать за її рівнем по водомірному склу (рівень помічений).

Потім закривають кришку, загвинчують її герметично. Прилад вмикають до електричного струму, доводять воду до кипіння. Пара, що утворюється,═ витискує повітря і разом з ним виходить через випускний кран. Спочатку══ струмінь пари преривчастий, потім, коли повітря повністю витиснене, пара поступає безперервним струмом. Після цього закривають випускний кран. Пара опиняється в замкненому просторі═ і починається підвищення тиску та температури. За підвищенням тиску стежать за манометром. Коли манометр═ покажить потрібний тиск (1,5-2 атм.), відмічають час. Якщо в автоклаві тиск піднімається вище, то запобіжний клапан автоматично відкривається, пара виходить зі свистом. Це говорить про те, що прилад на деякий час треба відключити від електромережі.═ Необхідно, щоб зазначений тиск утримувався протягом 20 хв. По закінченні цього часу прилад відключають від електромережі і чекають, коли стрілка манометра впаде до 0.═ Після цього відкривають випускний кран і трішки відгвинчують кришку.

Для котролю роботи автоклава та режиму стерилізації користуються такими методами:

а) фізичні════ -══ контактні═ термометри;

б) хімічні════ -═══ різні хімічні речовини, які мають певну температуру плавлення═ (бензойна кислота √ 1210С, резорцин √ 1100С).

в) бактеріологічні тести √ пробірки з полосками фільтрувального паперу або марлі, попередньо заражені спорами бактерій.

═Пічка Пастера використовується для стерилізації скляного посуду сухим жаром. Скляний посуд попередньо загортають═ в папір. Чашки Петрі, піпетки можна стерилізувати в металевих футлярах.

════ Режим стерилізації при температурі:

═ + 1500- 2 год.

═ + 1600- 1 год.

═ + 1800- 30 хв.

Не можна стерилізувати в пічі Пастера рідини та пристосування з гумовими прокладками.

Для контролю температури в пічі Пастера в пробірки насипають порошок сахарози. При температурі + 1500 С відбувається карамелізація сахарози.

12. Посів стерильного та нестерильного шовку в цукровий бульйон застосовується з метою контролю стерильності шовного матеріалу, який використовується в хірургічній практиці для профілактики гнійно-запалювальної інфекції.

000000.0

Цільові навчальні═ завдання

═1. Стерилізацію лабаторного посуду можна проводити наступними методами:

А. обробкою парою

В. фільтруванням

С. опроміненням

Д. пастерізацією

2. В бактеріологічній лабораторії необхідно простерелізувати поживні середовища, що містять речовини, які змінюються при температурі вище 1000 С═ ═/сечовина, вуглеводи/. Який спосіб стерилізації повинен вибрати лаборант?

А. Парою під тиском в автоклаві═

В. Текучою парою, ═дробно

С. Кип▒ятінням═

Д. Тиндалізація═

С. Пастерізація═

3. Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен привести в порядок своє робоче місце, провести дезінфекцію стола, інструментарію. Які хімічні речовини він повинен для цього використати?════

А. Хлорамін═

В. Соляну кислоту═

С. Формалін═

Д. Хлороформ═

Е. Ефір═

4. У лабораторії проводились дослідження з приводу діагностики правця. Яким методом стерилізації треба знищити виділенні спорові ═культури правця?═

А. Кип▓ятіння═

В. Тіндалізацієй═

С. Автоклавуванням══

Д. Сухим жаром═

Е. Пастерізацієй═

5. У лікарні вирішено проводити контроль якості стерилізації інструменту в автоклаві за допомогою біологічного методу. Які мікроорга&# 414j94be 1085;ізми найбільш доцільно використати як тест - культури?═

А. Капсульні═

В. Кислотостійки═

С. Патогенні═

Д. Термофільні═

Е. Спорові═

6. Диференціально-діагностичним середовищем для кишкової палички є:

А. МПА

В. МПБ

С. середовище Ендо

Д. середовише Плоскірєва

Е. цукровий агар

7. Які живильні сердовища є оптимальними для вирощування анаеробів?

А. МПА

В. МПБ

С. середовище Ендо

Д. цукровий агар

Е. агар Цейслера

8. В бактеріологічній═ лабораторії зробили посів матеріалу від хворої людини на живильне середовище, з метою виділення чистої культури та її ідентифікації. Який це метод мікробіологічної діагностики?

А. Мікроскопічний

В. Серологічний

С. Біологічний

Д. Бактеріологічний

Е. Всі вище перераховані

9. У хворого Н. було виділено чисту культуру стафілококів, яку посіяли на щільне поживне середовище═ для визначення чутливості до антибіотиків. Який метод застосовувся для цього?

А. метод серійних розведень

В. диско-дифузійний метод

С. метод═ Фортнера

Д. метод Роджерса

Е. всі вище перераховані

10. Яке з визначень буде правильне для терміну асептика?

А. Знешкодження патогенних мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів═ на поверхні═ тіла людини та рані═ з використанням═ хімічних речовин √ антисептиків

В. система заходів, що запобігають═ потраплення мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів з оточуючого середовища в тканини або порожнини людського орга&# 414j94be 1085;ізму при лікувальних та діагностичних═ маніпуляціях

С. Знешкодження патогенних═ мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів═ в об'єктах зовнішнього середовища з використанням═ переважно═ хімічних речовин √ дезинфекантів

Д. Знешкодження всіх форм життя в об'єктах зовнішнього середовища з використанням═ переважно═ фізичних═ факторів (фільтрування, автоклавування, кіп'ятіння та ін.)

Е. Жодне ствердження є═ неправильним


Технологічна карта заняття

№ п/п

Етапи

Час в хвил

Засоби навчання

Обладнання

Місце проведення

1.

Перевірка і корекція вихідного рівня

5

Тестові завдання

Комп▒ютери

Комп▒ютер-ний клас

2.

Перегляд демонострації

30



Навчальна лабораторія

3.

Самостійна робота.

1.     Посів суміші мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів на═ поживні середовища.

2.     Приготування та фарбування фіксованих мікропрепаратів.

60

1.     Алгоритм практичної роботи.

2.     Пояснення до самостійної═ роботи (додаток 1).

3.     Графи логічної═ структури (додаток 2).

4.     Алгоритм практичної роботи.

Мікроскоп, культури мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів, бактеріальні петлі, предметні скельця, фарби, поживні середовища.

Навчальна лабораторія

4.

Підсумковий тестовий контроль

15

Збірка тестів

Комп▒ютери

Комп▒ю-терний клас

5.

Підведення підсумків заняття

10



Навчальна лабораторія



Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

└РОЗМНОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.



КУЛЬТУРАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІЙ.

ФЕРМЕНТИ═ МІКРООРГАНІЗМІВ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ. АНТИБІОТИКИ.■


Фази розвитку бактеріальної популяції

1.     Лаг-фаза

2.     Фаза позитивного прискорення

3.     Фаза логарифмічного росту

4.     Фаза негативного прискорення

5.     Стаціонарна фаза

6.     Фаза прискореної загибелі

7.     Фаза логарифмічної загибелі

Фаза зменшення швидкості загибелі

Чиста культура бактерій (визначення)

Популяція бактерій═ одного виду або однієї різновидності, що вирощена на живильному середовищі

Вид

Сукупність мікрооррга&# 414j94be 1085;ізмів, що мають загальний корінь═ походження, східний генотип (ступінь гомології ДНК 60% і більше, близький сумарний вміст Г+Ц) і максимально═ близикі═ ознаки та властивості.

Штам

Сукупність═ мікробних═ особин одного виду, які виділено з різних джерел (орга&# 414j94be 1085;ізму людини, тварини, зовнішнього середовища), або з одного джерела, однак у різний час

Колонія

Видиме═ ізольоване скупчення особин одного виду мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів, що═ утворюється в результаті═ розмноження однії бактеріальної клітини на щільному поживному середовищі в певний строк інкубації

Ріст індивідуальної клітини

Збільшення її біомаси, що виникає в результаті═ синтеза клітинного матеріалу

Основні групи хіміотерапевтичних препаратів

1.     Антибіотики.

2.     Сульфаніламіди.

3.     Похідні різних хімічних═ речовин (нітроксолін, фурадонін, хінідін)

Антибіотики (визначення)

Продукти метаболізму═ живих орга&# 414j94be 1085;ізмів═ або їх синтетичні аналоги, що вибірково═ пригнічують ріст═ мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів або пухлинних клітин.

Групи антибіотиків за походженням

1.     Тваринні.

2.     Мікробні.

3.     Рослинні.

4.     Напівсинтетичні.

5.     Синтетичні.

Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків

1.     Метод індикаторних дисків (диско-дифузійний метод).

2.     Метод серійних розведень.

Ускладнення антибіотикотерапії

1.     Токсична дія.

2.     Алергія.

3.     Дисбактеріоз.

4.     Імуносупресія.

Властивості, які повинні мати антибіотики

1.     При низькій концентрації (10-30 мкг/мл) він═ повинен знищувати збудника хвороби═ або пригнічувати його ріст та розмноження.

2.     Активність антибіотика не повинна суттєво знижуватися═ під дією═ рідин орга&# 414j94be 1085;ізму.

3.     Антибіотик повинен швидко діяти на мікроорга&# 414j94be 1085;ізм, щоб за короткий строк перервати його життєвий цикл.

4.     ═Антибіотик не повинен шкодити макроорга&# 414j94be 1085;ізму. Алергічність та токсичність повинні═ біти відсутні.

5.     Антибіотик не повинен пригнічувати імунологічні═ реакції.

Деякі принципи═ раціональної антибіотикотерапії

1.     вивчення антибіотикограми збудника;

2.     вибір найбільш активного і найменш токсичного препарату;

3.     визначення оптимальних доз═ та методів═ введення на основі знання особистостей кінетики антибіотика═ в орга&# 414j94be 1085;ізмі хворого для═ створення в крові, рідинах і тканинах орга&# 414j94be 1085;ізму терапевтичних концетрацій, що перевищують═ в 2-3 рази мінімальну пригнічующу концентрацію для даного═ збудника;

4.     своечасний початок лікування і проведення курсів═ антибіотикотерапії необхідної═ тривалості до═ повного закріплення терапевтичного ефекту;

5.     знання характеру та═ частоти═ побічних явищ при назначенні═ антибіотиків, особливо в умовах═ порушення═ їх═ розподілу в орга&# 414j94be 1085;ізмі═ хворого═ при деяких патологічних══ станах;

6.     комбінування антибіотиків між═ собою і з іншими═ препаратами═ з метою═ посилення══ антибактеріального ефекту, покращення═ їх фармакокінетики і зниження частоти═ побічних явищ.

Групи факторів зовнішнього середовища, що діють на мікроорга&# 414j94be 1085;ізм

Фізичні, хімічні, біологічні.

Результати дії═ факторів зовнішнього середовища на мікроорга&# 414j94be 1085;ізми

1.     Благоприємне.

2.     Знешкоджуюче.

3.     Індиферентне.

Варіанти знешкоджуючої дії факторів

1.     Бактерицидна.

2.     Бактеріостатична.

3.     Бактеріолітична.

4.     Зміна властивостей (мінливість).

Умови, що визначають результат дії фактора

1.     Природа фактора, що діє.

2.     Вид мікроорга&# 414j94be 1085;ізму.

3.     Інтенсивність фактору.

4.     Експозиція.

5.     Поєднання факторів.

6.     Фізіологічний стан мікроорга&# 414j94be 1085;ізму.

Стерилізація (визначення)

Знешкодження всіх форм життя в об'єктах зовнішнього середовища з використанням═ переважно═ фізичних═ факторів (автоклавування, кіп'ятіння, фільтрування та ін.).

Дезинфекція (визначення)

Знешкодження патогенних═ мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів═ в об'єктах зовнішнього середовища з використанням═ переважно═ хімічних речовин √ дезинфекантів.

Пастеризація (визначення)

Знешкодження вегетативних форм═ патогенних та гнилосних═ мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів в продутах харчування шляхом═ прогрівання═ останніх при температурах нижче 900С.

Антисептика (визначення)

Знешкодження патогенних мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів на поверхні тіла людини та в рані═ з використанням═ хімічних═ речовин √ антисептиків.

Асептика (визначення)

Система заходів, що запобігають═ внесення (потраплення) мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів з оточуючого середовища в тканини або порожнини людського орга&# 414j94be 1085;ізму при лікувальних та діагностичних═ маніпуляціях, а також в матеріал═ для дослідження, в поживні середовища та культури мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів при лабораторних дослідженнях.


Додаток 2.

Графи логічної структури теми:

└Розмноження мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів.

Культуральні властивості бактерій.

Ферменти мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів,═ методи їх виявлення. Антибіотики.■











Text Box: Гіалуронідаза, розщеплює гіалуронову кислоту, основний компонент з▒єднувальної тканини, попереджає проникнення в них сторонніх речовин.Text Box: Нейрамінідаза, розщеплює сіалонову кислоту, яка входить у склад поверхневих рецепторів клітин, завдяки чому останні набувають здатність взаємодіяти з адгезинами мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів або токсинами. Text Box: Фібринолізин, розчиняє згустки фібрину, які утворюються в тканинах в результаті розвитка запалення, що сприяє обмеженню запального вогнища та перешкоджає розповсюдженню мікроорга&# 414j94be 1085;ізмів по макроорга&# 414j94be 1085;ізму. Лізис фібрину веде до інвазії мікробів по макрооорга&# 414j94be 1085;ізму.Text Box: ДНКаза, деполімеризуюча ДНК, яка виділяється в середовище при загибелі клітин. Це веде до зниження вязкості середовища, що благоприємно впливає на процеси роста та розмноження мікробів в тканинах.Text Box: Колагеназа, яка руйнує колаген м▒язевих волокон, що знижує стабільність його структури, та лецитіназа С, яка діє на лецитін та інші фосфогліцериди, що входять у склад клітинних мембран м▒язевих волокон , та ін. Продукти гідролізу лецитіну мають токсичну дію на макроорга&# 414j94be 1085;ізм.












Text Box: Мутації в хромосомі бактеріальної клітини з наступною селекцією мутантівText Box: Перенос трансмісивних плазмід резистентності
 (R-плазмід)
Text Box: Перенос транспозонів, що несуть r-гени