Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи. Протиінфекційний імунітет.
ЯНГДЮМХЕ ДНЙСЛЕМРНБ НМКЮИМ
дНЙСЛЕМРШ Х АКЮМЙХ НМКЮИМ

нАЯКЕДНБЮРЭ

Администрация
Механический Электроника
биологии ботаника
география
дом в саду
история
литература
маркетинг
математике
медицина
музыка
образование
психология
разное
художественная культура
экономика





















































Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи. Протиінфекційний імунітет.

биологии



Отправить его в другом документе Tab для Yahoo книги - конечно, эссе, очерк Hits: 5110



ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ

ФІЗІОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ.
СТРУКТУРА БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ. МЕТОД ГРАМА. КАПСУЛИ І СПОРИ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ.
Закон единства и многообразия жизни, или закон Сент-Илера
Закон органической целесообразности, или закон Аристотеля
Імунітет. Фактори і механізми неспециічного захисту організму.
Закон онтогенетического старения и обновления, или закон Кренке
Закон информационной обусловленности биологических явлений, или закон Уоддингтона
 

Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи. Протиінфекційний імунітет.

Актуальність теми: ═Визначення імунного статусу хворих, а також здорових людей необхідно проводити═ при підозрі на наявність імунодефіциту, а також у осі 626g69fg ;б, які будуть жити і працювати в екстримальних умовах.

Імунна система як і інші═ системи організму═ має свої особливості функціонування (роботи), які═ необхідно знати і ураховувати═ лікарю в професійній діяльності.

Протиінфекційний імунітет є одним із розділів імунології і має свої особливості в залежності від виду збудника, його═ антигенної структури, факторів патогенності, шляхів зараження і інших властивостей. Знання цих особливостей необхідно для діагностики, лікування і профілактики інфекційних захворювань та ускладнень.

Мета (загальна): Уміти оцінювати імунний статус людини та розпізнавати імунодефіцити. Освоїти принципи функціонування═ імунної системи та особливості протиінфекційного імунітету.



Конкретні цілі════════════════════════════════════════════════════════════════════════ ═══Вихідний рівень

Уміти:

1. Уміти розпізнати наявність вродженого імунодефіциту в ситуаційній задачі.

1. Оцінювати клінічний аналіз крові (кафедра нормальної фізіології).

2. Уміти розпізнавати навяність вторинного (набутого) імунодефіциту в ситуаційній задачі.

Теоретичні питання:

1.     Імунний статус організму: визначення, принципи та показання для дослідження.

2.     Імунодефіцити: визначення, класифікація.

3.     Двоетапний принцип оцінки імунного статусу.

Тести першого рівня (орієнтовні):

╥        клінічний аналіз периферичної крові. Відносна і абсолютна кількість═ лімфоцитів в крові;

╥        визначення кількості Т- та В-лімфоцитів═ в крові;

╥        визначення концентрації основних класів імуноглобулінів (M, G, A) в сироватці крові;

╥        визначення фагоцитарної активності лейкоцитів.

════════ Тести другого (аналітичного) рівня:

╥        визначення субпопуляцій регуляторних Т-лімфоцитів (Т-хелперів, супресорних клітин);

╥        визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тест гальмування міграції лейкоцитів з використанням ФГА (пояснення дивіться у попередньому занятті);

╥        постановка шкіряних тестів гіперчутливості сповільненого типу на туберкулін та інші алергени, до яких існує сенсибілізація у більшості населення;

╥        дослідження проліферативної активності Т-лімфоцитів в реакції бласттрансформації на мітогени, антигени (пояснення в попередньому занятті);

╥        визначення динаміки головних цитокінів,═ які регулюють клітинну і гуморальну імунну відповідь (ІНФγ, ФНПα, ІЛ-2 та Іл-4, 5, 6, 10), а також модулюють═ запалення.

4.     Принципи функціонування імунної системи.

5.     Цілі і методи визначення стану гуморального та клітинного протиінфекційного імунітету.

6.     Компоненти збудників (бактерій), які модифікують імунну відповідь (місце локалізації збудника, екзо- і ендотоксини, ферменти, пептідоглікани, капсула, імуноглобулінзв▒язучі білки, антигени та ін).

7.     Механізми захисту мікроорганізмів від факторів імунітету.

8.     Різновиди протиінфекційного імунітету (гуморальний, клітинний, антибактеріальний, антитоксичний, антивірусний, місцевий, загальний, антифунгальний, антипротозойний, протективний, непротективний, стерильний, нестерильний).

9.     Зв▒язок специфічних та неспецифічних факторів в протиінфекційному імунітеті.

10. Незвичайні (некласичні) варіанти імунної відповіді при інфекційних процесах, які приводять до імунопатології (аутоімунні процеси, алергічні реакції).

При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1.     Ярилин А.А. Основы иммунологии: Учебник. √ М.: Медицина, 1999. √ С. 382 √ 403.

2.     Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник/ под ред. А.А. Воробьева. √ М.: МИА, 2004. √ С. 265 √ 269, 258, 261-262.

3.     Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология.═ √ М.: МИА, 2001. С. 322 √ 325.

4.     Климнюк С.І., Ситник І.О., Твирко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посі 626g69fg ;бник. √ Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. √ С.151 √ 160.

5.     Поздеев О.К. Медицинская микробиология. /═ Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. √ М.: ГОЭТАР-МЕД, 2001. √ С. 232 √ 236, 220.

6.     Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. проф. В.В. Чоп▒як. √ Вінниця:Нова книга, 2004. С. 390 √ 396, 404 √ 409.

7.     Каплін М.М. Імунна система: фізіологія і патологія: навчальний посі 626g69fg ;бник для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ √ IV рівнів акредитації═ - Суми: Вид-во СумДУ, 2002, - С. 102 √ 107.

8.     Конспект лекцій.

9.     Пояснення до самостійної роботи (додаток 1).

10. Графи логічної структури (додаток 2).

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1.     Визначити наявність вродженого імунодефіциту у чоловіка═ 55 років, якому на протязі двох років тричі досліджували вміст головних імуноглобулінів в периферичній крові (приклад 1). Результати дослідження:

Приклад 1

Чоловік 55 років

Ig (г/л)

А

М

G

а

0

2,7

30,3

б

0

1,9

39,0

в

0



2,1

28,5

2.     В ситуаційній задачі з імунограмою, яка проведена в динаміці, визначити наявність вторинного імунодефіциту та можливість виникнення запального ускладнення після оперативного втручання. Чоловіку віком 60 років була проведена операція в зв▒язку з поліпозом прямої кишки (приклад 2):

Приклад 2

Чоловік 60 років. Поліпоз прямої кишки.

L

Е

М

П

С

Л

Т

В

О

Тх

Тц

Фа

ШОЕ

До операції

4,3

3

1

2

71

23

71

13

16

61

10

21

11

2-га доба після операції

4,8

4

2

3

63

28

68

6

26

64

4

36

12

6-та доба після операції

4,0

2

1

1

68

27




54

6

40

50

4

30

11

L √ лейкоцити, Е- еозінофіли, М √ моноцити, П √ паличкоядерні, С √ сегментоядерні, Л- лімфоцити, Т- лімфоцити, В-лімфоцити, О √ лімфоцити, в яких рецептори заблоковані токсинами, Тх √ Т-хелпери, Тц √ Тцитотоксичні, Фа √ фаза адгезії (фагоцитоз), ШОЕ √ швидкість осі 626g69fg ;дання еритроцитів.

Цільові навчальні═ завдання

1.     У чоловіка 55 років на протязі 2-х років тричі провели дослідження периферичної крові на вміст головних класів імуноглобулінів (А, М, G). При всіх дослідженнях═ в крові зовсім не виявлено═ IgA, але підвищений вміст IgG. Вважають, що це пов▒язано з═ наявністю═ вродженого селективного імунодефіциту по IgA. Клінічних проявів цього імунодефіциту═ не виявлено. З чим це може бути пов▒язано?

А. з віком даної особи

*══ В. з компенсацією факторами гуморального імунітету

С. з компенсацією факторами клітинного імунітету

Д. з продукуванням інтерферону

Е. з продукуванням цитокінів

2. Дослідження імунного статусу людини необхідно почати з:

А. лабораторного дослідження клітинної ланки імунітету

В. лабораторного дослідження гуморальної ланки імунітету

*══ С. клінічного стану та анамнезу

Д. визначення вмісту цитокінів: ІЛ-2, ІЛ-4

Е. проведення внутрішньошкірної проби з алергеном

3. Визначення загальної кількості Т-лімфоцитів в периферичній крові═ грунтується на:

А. клінічному аналізі крові

В. функціональній активності

С. наявності специфічних рецепторів (СД4)

*══ Д. наявності специфічних рецепторів (СД3)

Е. здатності їх до фагоцитозу

4. При вивченні в периферичній крові людини═ вмісту Т- та В-лімфоцитів, а також їх субпопуляцій використовують:

А. гемолітичну сироватку

В. комплемент

*══ С. моноклональні антитіла

Д. аутоантитіла

Е. лізоцим

5.При вивченні вмісту (концентрації) класів імуноглобулінів в крові найчастіше використовують:

*══ А. реакцію імунодифузії по Манчіні

В. реакцію аглютинації═ на предметному склі

С. реакцію непрямої гемаглютинації

Д. реакцію зв▒язування комплементу

Е. реакцію розгорнутої аглютинації

6. Доведено, що імунна система працює комплексно, ефективно та економно. Одним з головних принципів роботи цієї═ системи в організмі є:

А. все або нічого

*══ В. підвищення ефективності з набуттям └досвіду■

С. відсутність здатності до компенсаторної дії

Д. здатність компенсувати будь-який імунодефіцит

Е. мультіваріантна регуляція

7. Захисна ефективність протиінфекційного імунітету залежить від :

*══ А. природи (виду) збудника

В. продукування збудником екзотоксину;

С. різновиду збудника: бактерії чи віруси

Д. шляхів проникнення збудника═ в організм

Е. наявності у збудника капсули

8.Формування захисного протиінфекційного імунітету залежить головним чином:

А. від генетичної регуляції імунної відповіді

В. від поверхневих антигенів збудника

С. від вхідних воріт інфекції

*══ Д. від наявності═ у збудника протективних антигенів

Е. від імуногенності антигенів збудника

9. Позаклітинні збудники і їх токсини сприяють формуванню в організмі головним чином імунної відповіді:

А. клітинного, цитотоксичного типу

В. клітинного по ГСТ

*══ С. гуморального типу

Д. клітинного та гуморального типів

Е. незалежної від═ антигенної будови═ збудника

10. Одною з причин формування незвичайного варіанту імунної відповіді, наприклад, аутоімунних реакцій є:

А. продукування збудником екзотоксину

В. наявність═ у збудника протективних антигенів

С. наявність в клітинній оболонці збудника пептидоглікана

Д. наявність капсульного антигену

*══ Е. наявність у збудника перехрестних антигенів

11. Клітинна протиінфекційна═ імунна відповідь формується в організмі головним чином на:

А. розчинні антигени збудника

В. поверхневі антигени збудника

С. білкові структури збудника

*══ Д. внутрішньоклітинні збудники, які змінюють клітинні структури організму

Е. позаклітинні збудники

12. Захисна неефективність сформованого протиінфекційного імунітету може бути пов▒язана з:

А. вхідними воротами інфекції

В. навяністю у збудника перехрестних антигенів

*══ С. мінливістю═ у збудника поверхневих антигенів

Д. відсутністю у збудника певерхневих антигенів

Е. відсутністю у збудника розчинних антигенів

Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

└Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи. Протиінфекційний імунітет■.

Імунний статус людини

Це клінічний стан організму, а також кількісний та функціональний стан гуморальних та клітинних факторів імунітету

Показання для дослідження імунного статусу

Схильність до хронічних гнійно-септичних, пухлинних та інших захворювань, коли є підозра на імунодефіцит. У здорових осі 626g69fg ;б, які будуть працювати═ в екстримальних (шкідливих) умовах

Імунодефіцити

Вроджені або надбані═ дефекти в ланках імунної системи, які проявляються відповідною клінікою

Принципи оцінки імунного статусу

1.     Двоетапний принцип (пояснення в питаннях).



2.     Поланковий принцип дослідження імунної системи (фагоцитоз, клітинна, гуморальна ланка) в залежності від клінічного прояву імунодефіциту.

Принципи функціонування імунної системи

1.       Принцип локальної ефекторної дії факторів імунітету.

2.       Принцип каскадної дії (лацюгової реакції).

3.       Принцип швидкості і збалансованості активації і гальмування імунних═ реакцій.

4.       Принцип зростання ефективності з надбанням досвіду (імунологічна пам▒ять після контакту з чужорідним).

5.       Принцип надмірності імунологічних механізмів з можливістю компенсації (дублювання) функцій компонентами імунної системи.

Цілі і методи дослідження гуморального та клітинного протиінфекційного імунітету

1.              Діагностика інфекційних захворювань та ускладнень.

2.              Визначення ефективності лікування.

3.              Прогноз перебігу інфекційних захворювань та виникнення ускладнень.

4.              Визначення ефективності щеплень.

Серологічний метод (визначення рівня специфічних антитіл). Визначення виду та серотипів збудників по їх антигенним властивостям на заключному етапі бактеріологічного методу.

Імунограма

Розширений клінічний аналіз крові з імунологічними показниками (кількість Т- та В-лімфоцитів═ і ін.), які═ свідчать про стан імунітету.

Загальний імунітет

Імунітет зумовлений факторами, які знаходяться головним чином в рідинах організму.

Місцевий імунітет

Імунітет зумовлений факторами, які знаходяться на слизових оболонках організму═ (секреторний IgA і ін.).

Специфічні та неспецифічні═ фактори в протиінфекційному імунітеті

Специфічні фактори імунітету це антитіла та клітини-ефектори, які синтезувались та сформувались в орагнізмі на конкретні антигени. Оскільки система імунітету функціонує в організмі комплексно, то антитіла і клітини-ефектори взаємодіють з факторами вродженого імунітету. Наприклад, антитіла стимулюють фагоцитоз, антитіла═ цитолізини здійснюють цитоліз тільки з участю═ комплементу і т.п.

Механізми захисту мікроорганізму від імунної системи

1.        Пригнічення імунної відповіді факторами, які мають імуносупресивну═ дію, що може привести до імунодефіциту: гриби Кандіда продукують фактор, який пригнічує активацію нейтрофілів; стрептококи групи А індукують синтез фактора некрозу пухлин (ФНПβ), який гальмує═ проліферацію лімфоцитів і багато інших факторів з подібною дією.

2.        Антигенна мінливість збудника (віруси СНІДу, віруси грипу А і ін.).

3.        Інактивація антитіл та компонентів комплементу ( Pseudomonas, Streptococcus

════════════════════ протеолітичні ферменти, які═ розщеплюють IgA1). Перетравлення═ ферментами бактерій компонентів═ комплементу і ін.).

4.        └Маскування■ та └антигенна мімікрія■═ збудника (проникнення в клітини нервової системи, синтез молекул подібних═ до молекул організму і ін. механізми).

5.        Здатність виживати в фагоцитах (зовнішня гліколіпідна оболонка збудника захищає від протеолітичних ферментів, гальмування з▒єднання═ фагосоми з лізосомою, перехід із фагосоми в═ цитоплазму, ензимопатія в фагоцитах і інші механізми).

6.        Пригнічення експресії молекул МНС (збудник туберкульозу пригнічує експресію═ молекул В7 (СД80 і СД86) на макрофагах, що гальмує костимуляцію клітин і ін.).

7.        Мікроорганізми можуть використовувати імунну систему в своєму циклі розвитку. Це характерно для збудників, які мають лімфотропізм (віруси СНІДу, Епштейна-Барр, гепатиту С). Цитокіни, які утворені в процесі імунної відповіді при цих інфекціях можуть═ виконувати роль факторів росту мікроорганізмів.

════════════ Додаток 2.

Графи логічної структури до теми:

└Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи. Протиінфекційний імунітет.■