Імунітет. Фактори і механізми неспециічного захисту організму.
ЯНГДЮМХЕ ДНЙСЛЕМРНБ НМКЮИМ
дНЙСЛЕМРШ Х АКЮМЙХ НМКЮИМ

нАЯКЕДНБЮРЭ

Администрация
Механический Электроника
биологии ботаника
география
дом в саду
история
литература
маркетинг
математике
медицина
музыка
образование
психология
разное
художественная культура
экономика




















































Імунітет. Фактори і механізми неспециічного захисту організму.

биологии


Отправить его в другом документе Tab для Yahoo книги - конечно, эссе, очерк Hits: 4873


ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ

ФІЗІОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ.
СТРУКТУРА БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ. СКЛАДНІ МЕТОДИ ФАРБУВАННЯ. МЕТОД ГРАМА. КАПСУЛИ І СПОРИ, МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ.
Закон единства и многообразия жизни, или закон Сент-Илера
Закон ведущей роли труда в становлении и развитии человека, или второй закон Энгельса
Закон химического состава живого вещества, или первый закон Энгельса
Імунітет. Фактори і механізми неспециічного захисту організму.
 

Імунітет. Фактори і механізми неспециічного захисту═ організму.

Актуа 515f56df ;льність теми: імунна система є головною для забезпечення постійності (сталості) внутрішнього середовища (гомеостазу) організму. Немає═ жодного запально-патологічного процесу, який би не був пов▒язаний═ зі станом═ імунітету. Як закінчиться патологічн6ий процес залежить головним чином═ від стану═ імунітету. Знання основ імунології необхідні═ фахівцям різного═ профілю (інфекційні захворювання, терапія, хірургія, онкологія та інші) для розуміння суті захворювання,═ своєчасної діагностики, лікування хворих, заситосування засобів профілактики захворювань та ускладнень. На цьому занятті ви вивчаєте вроджені фактори і механізми імунітету.

Мета (загальна): уміти оцінювати стан клітинних та гуморальних═ факторів неспецифічного═ імунітету.

Конкретні цілі═══════════════════════════════════════════════════════════════════════════ Вихідний рівень

Уміти:

1. Уміти визначати та оцінюватибактерицидну══ активність сироватки крові.



1. Мікроскопіювати та розпізнавати в мазках крові на склі різні═ лейкоцити (кафедра гістології).

2. Уміти визначати та оцінювати═ бактерицидність нейтрофілів за допомогою тесту═ відновлення тетразолія нітросинього (НСТ-тест).

2. Готувати препарати на склі з ізольованих колоній та їх фарбувати (кафедра мікробіології, попередні заняття).

3. Уміти визначати та оцінювати фагоцитарну активність та фагоцитарне число═ лейкоцитів крові в═ препаратах на склі при мікроскопії.

Теоретичні питання

1.                 Імунітет: визначення. Роль факторів та реакцій імунітету в інфекційній═ та неінфекційній═ патології людини.

2.                 Специфічні та неспецифічні фактори═ імунітету, перша лінія захисту.

3.                 Види══ протиінфекційного імунітету.

4.                 Гуморальні фактори і механізми═ неспецифічної резистентності (НР), їх функція та визначення.

5.                 Клітинні фактори і механізми НР їх функція та визначення. Значення робіт І. І. Мечнікова.

6.                 Роль імунології у розвитку медицини. Імунодіагностика, імунотерапія, імунопрофілактика.

При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1.                 Ярилин А.А. Основы иммунологии: Учебник. √ М.: Медицина, 1999. √ С. 111 √ 168.

2.                 Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник. Под ред. А.А. Воробьева. √ М. МИА, 2004. √ С. 194 √ 200, 248 √ 249.

3.                 Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. проф. В.В. Чоп▒як. √ Вінниця:Нова книга, 2004. С. 37, 165 √ 221.

4.                 К. Д. Пяткін, Ю. С. Кривошеїн. Мікробіологія═ √ К.: Вища школа, 1992. √ с. 137-145.

5.                 Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. √ С-Пб., 2002. √ С. 148 √165.

6.                 Поздеев О.К. Медицинская микробиология. /═ Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. √ М.: ГОЭТАР-МЕД, 2001. √ С. 188- 202.

7.                 К. Д. Пяткин, Ю. С. Кривошеин. Микробиология √ М.: Медицина, 1981. √ С.163-170.

8.                 Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. √ М: МИА, 2001. √ С. 209 √ 234.

9.                 Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. К. Д. Пяткин, Н. С. Маркова, Н. Д. Трофимова, - М.: Медицина, 1969. √ с. 126-139, 167-169.

10.             Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С. Широбоков В.П. Практична мікробіологія. √ Тернопіль, 2004. С. 100 √ 111, 156 √ 158.

11.             Пояснення до самостійної роботи (додаток 1).

12.             Графи логічної структури (додаток 2).

13.             Конспект лекції.

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1.Вивчити фагоцитоз стафілокока в досліді на мишах. Фарбування мазків метиленовим синім.

2.Визначити активність фагоцитозу в готових препаратах (підрахунок фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу).

3.Вивчити мікрофлору поверхонь шкіри (закінчення роботи з заняття №8).

II-й етап: приготувати препарати з ізольованих колоній, що виросли в результаті посіву відбитків пальців рук на МПА, фарбування за Грамом, мікроскопія, зарисовка.

4. Вивчити демонстрацію та записати в протокол.

Алгоритм практичної роботи

Робота 1.═ Для формування═ лейкоцитозу в черевну порожнину білої миші за 4-6 годин до досліду був введений м▓ясо-пептонний бульйон. При вивченні фагоцитозу введіть шприцом у черевну порожнину 0,5-1 мл густої суспензії клітин стафілокока. Через 30-40 хвилин із черевної порожнини пастерівською піпеткою або шприцом витягніть 2-3 краплі ексудату, приготуйте мазки й пофарбуйте їх метиленовим синім. При мікроскопії знайдіть лейкоцити з фагоцитованими стафілококами. Зарисуйте.

Робота 2. Визначення фагоцитарної активності (ФА) і фагоцитарного індексу (ФІ) проводиться у готових препаратах. Для готування мазків у дитини, що хвора на стафілококову пневмонією, взяли 0,2 мл крові, яку змішали з розчином цитрату натрію. Потім додали 0,12 мл 2-мільярдної суспензії стафілокока. Після 30 хвилин інкубації в термостаті з крові були приготовлені мазки і пофарбовані за Романовським-Гімза, для вивчення показників фагоцитозу.

У різних полях зору порахуйте не менше 50 лейкоцитів і загальну кількість мікробів у них. Визначите відсоток фагоцитів, що захопили хоча б одну клітину стафілокока (ФА), і середнє число мікробів, що поглинув один лейкоцит (ФІ). Напишіть висновок.

ДЕМОНСТРАЦІЯ

1.     Визначення активності лізоциму в слині.

Лізоцим являє собою протеолітичний═ фермент═ мурамідазу (від лат. Murus √ стінка). Він викликає гідроліз ацетиламіно-полісахарида бактеріальних клітин, що приводить до порушення синтезу клітинної стінки. Лізоцим є захисним фактором слизових оболонок, міститься в сльозах, слині, крові, материнському молоці.

На демонстрації представлено═ визначення титру лізоциму в слині. Для цього зроблено ряд послідовних розведень слини (1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000). П'ята пробірка є контрольною і не містить лізоциму. В усі п'ять пробірок додано по 1 мл суспензії Micrococcus lisodeicticus, що містить 1 млрд. мікробних клітин у 1 мл. Після інкубації в термостаті протягом 3 годин визначають титр лізоциму √ останнє розведення, в якому спостерігається лізис бактерій.

2.     Фагоцитоз у новонародженої і дорослої людини.

Фагоцитарну функцію здійснюють поліморфно-ядерні лейкоцити (ПМЯЛ).

Фагоцитуючі клітини звільняють організм від чужорідного матеріалу: мікроорганізмів, токсинів, вірусів. Це здійснюють поліморфно-ядерні лейкоцити (ПМЯЛ) і моноядерні фагоцити (моноцити і макрофаги), що утворюються з поліпотентних стовбурних клітин кісткового мозку.

Морфологічною особливістю ПМЯЛ є добре виражена грануляція цитоплазми. По здатності гранул фарбуватися барвниками ПМЯЛ підрозділяють на еозинофіли (фарбуюються еозином), базофіли (фарбуються метиленовим синім), нейтрофіли (фарбуються сумішшю метиленового синього і еозина). Усі ПМЯЛ здатні до фагоцитозу, але тільки нейтрофілам властива висока фагоцитарна активність, що обумовлює природню резистентність організму.

Функціональний стан ПМЯЛ оцінюють по фагоцитарній і бактерицидній активності, хемотаксичним і міграційним властивостям цих клітин.

Макрофаги в організмі знаходяться у вільному та фіксованому станах. На поверхні фагоцитів розташовані специфічні рецептори до Ig і третього компонента комплементу (С3), які сприяють імунному фагоцитозу.

Другою функцією макрофагів є індукція імунної відповіді організму на чужорідні агенти, так як вони є антигенпрезентуючими клітинами. Критеріями функціональної активності макрофагів є фагоцитарна активність, бактерицидні властивості, здатність до розпластання, агрегації, контактування через цитокіни та рецептори з лімфоцитами.

У дорослих людей спостерігається завершений фагоцитоз стафілококів. У лейкоцитах видні рівномірно пофарбовані коки в невеликій кількості. У новонароджених дітей фагоцитарна здатність клітин у стадії поглинання бактерій майже однакова з активністю клітин дорослої людини, однак завершеність фагоцитарної реакції виражена менше, ніж у дорослих. Фагоцитовані стафілококи залишаються живими у середині лейкоцитів. Розмножуючись, вони накопичуються у великій кількості і розносяться по організму, при цьому фагоцитоз втрачає захисний характер і сприяє генералізації інфекції. Причиною незавершеності фагоцитозу є незрілість ферментних систем (ензимопатія) лейкоцитів новонародженої дитини. У недоношених дітей незавершеність фагоцитозу відзначається більш тривалий час.

3.     Визначення бактерицидної активності сироватки крові.

Бактерицидна активність сироватки крові √ здатність до знищення патогенних бактерійв √ обумовлена дією гуморальних факторів неспецифічної резистентності (лізоциму, лактоферину, комплементу) і нормальних антитіл.

Дослід 1. Готується ряд розведень сироватки, у які додається стандартна суспензія бактерій.

Дослід 2. Після інкубації в термостаті з кожного розведення роблять висів. Сектор чашки з МПА, що відповідає титру бактерицидної активності сироватки крові, - це найбільше розведення сироватки, у якому відсутній ріст бактерій.

4. Визначення бактерицидності нейтрофілів за допомогою тесту відновлення тетразолія═ нітросинього (НСТ-тест). Принцип тесту полягає в тому, що при активації фагоцитуючих клітин (нейтрофілів) відбувається відновлення розчинного безкольорового тетразолія═ нітросинього в диформазан, який розподіляється в цитоплазмі═ або на поверхні фагоцитів у вигляді гранул, забарвлених в темно-синій колір. Цей тест═ відображає═ ступінь активації кисеньзалежних механізмів бактерицидної активності фагоцитуючих клітин, в основі яких═ є активація НАДФ-Н2-оксидази і гексомонофосфатного шунта. В результаті ряду реакцій утворюються═ активні форми кисню (супероксидний аніон О2-), які мають бактерицидну активнність і відновлюють тетразолій нітросиній.

Цільові навчальні═ завдання

1. До центральних органів═ імунної системи ═відносяться:

А. Лімфовузли═

*В.Кістковий мозок

С. Макрофаги

Д. Мигдалики═

Е. Пеєрові бляшки

2. До периферичних органів═ імунної системи відносяться: ═

А. Кістковий мозок

*В.Лімфоцити

С. Лімфовузли

Д.Тимус═

Е. Макрофаги═

3. Після введення вакцини БЦЖ немовлятам імунітет до туберкульозу триває доти, доки в організмі є живі бактерії вакцинного штаму. Як найбільш правильно назвати такий вид імунітету?═

А. Нестерильний═

В. Гуморальний═

С. Типоспецифічний═

Д. Природжений═

Е. Перехресний═

4. Новонароджені діти рідко═ хворіють═ на дифтерію. Звісно, що це пов▒язано з тим, що══ це пов▒язано з═ тим, що══ через═ плаценту передаються антитіла-антитоксини (IgG). До якого═ різновиду можна віднести цей імунітет у новонародженого:

А. Видовий.

В. Активний.

С.══ Післяінфекційний.

*Д. Пасивний.

Е. Післявакцинальний.

5. Після перенесеного захворювання на дифтерію провідним є імунітет:

А. Антибактеріальний.

В. Противірусний.

*С. Антитоксичний.

Д. Пасивний.

Е. Штучний.

6. Антигенпрезентуючими клітинами при імунній відповіді є :

А. Нейтрофіли.

*В. Макрофаги

С. Еозинофіли.

Д.═ Базофіли.

Е. Т-лімфоцити.

7. Пасивний специфічний імунітет утворюється (формується) після :

А. Перенесеного захворювання.

В. Вакцинації.

*С. Введення імунної сировантки (серотерапія,═ серопрофілактика).

Е. Переливання (трансфузії) донорської крові.

8. Провідними неспецифічними факторами противірусного імунітету є:

А. Антитіла.

*В. Система інтерферонів.

С. Система комплементу.

Д. Фагоцитоз.

Е. Т-лімфоцити.

9. Цитокіни √ це гуморальні фактори (молекули) які:

А. Діють на збудника.

В.═ Продукуються лише макрофагами.

*С. Здійсьнюють═ паракринну і аутокринну дію.

Д. Відносяться до антитіл.

Е. Діють на токсин збудників.

10.Природні клітини-кілери═ - це великі лімфоцити, які не мають═ рецепторів ні Т- ні В-лімфоцитів, але═ мають гранули і функція їх полягає═ в тому що вони:

А. Захищають від бактеріальної інфекції.

*В. Захищають від вірусної інфекції та пухлин.

С. Захищають від бактеріальних токсинів

Д. Є антигенперзентуючими клітинами.

Е.Є провідними при фагоцитозі.

11. До формування в організмі специфічного клітинного імунітету проти═ вірусної інфекції та онкологічних захворюваннь головну роль в захисті виконують

А. Фагоцити

В.Т-лімфоцити

С.В-лімфоцити

*Д. Природні кілери

Е. Макрофаги

12. За участю якого гуморального фактора природного імунітету відбувається імунний цитоліз в організмі та ═in vitro :

А. Лізоциму

В.Системи інтерферонів

С. Цитокінів

*Д. Системи комплементу

Е. Пропердину═

═════════════════════════════════════ Додаток 1



ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

"ІМУНІТЕТ. ФАКТОРИ І МЕХАНІЗМИ НЕСПЕЦИФІЧНОГО

ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ".

Імунітет (визначення)

Динамічний стан організму при якому комплекс специфічних і неспецифічних, гуморальних і клітинних реакцій,═ забезпечує постійність (сталість)═ внутрішнього середовища (гомеостаз) організму

Форми імунітету

Уроджений (видовий) і набутий

Форми набутого імунітету

1. Природний (активний і пасивний)

2. Штучний (активний і пасивний)

Механізми імунітету

1. Клітинні

2.     Гуморальні

3. Патофізіологічні

Неспецифічні механізми клітинного імунітету

1. Бактерицидність шкіри і слизових═ оболонок

2.     Бар'єрфіксуюча здатність лімфатичних вузлів

3.     Фагоцитоз

4.     Функції природних кілерів

5.     Запалення

5. Клітинна ареактивність

Природні кілери (NK)

Великі гранулярні лімфоцити, які не══ мають маркерів Т- і В-лімфоцитів. Здійснюють═ швидкий═ цитоліз чужорідних клітин на основі лектинового═ розпізнання. Є важливими факторами══ протипухлинного та═ противірусного захисту.

Гуморальні неспецифічні═ фактори імунітету

1. Система комплементу (С1 √ С9)

2. Система інтерферонів (α, β, γ)

3. Цитокіни, які═ продукуються═ моноцитами і макрофагами (ІЛ-1, ФНПα, ІЛ-6, хемокіни)

4. Білки гострої фази

5. Ейкозаноїди

6.     Пропердин

7.     Лізоцим

Білки гострої фази (БГФ)

1. С-реактивний білок

2. Фібриноген

3. Маннозв'язувальний білок

4. Сироватковий амілоїдний протеїн

Функція═ БГФ пов'язана з запаленням і═ вилученням патогенів із організму.

Цитокіни

Медіатори міжклітинної комунікації при імунній відповіді, гемопоезі, запаленні. Діють на основі рецепторного механізму. До цитокінів відносяться═ інтерлейкіни, хемокіни, інтерферони, фактори некрозу пухлин, колонієстимулюючі фактори. Визначають з діагностичною метою . Використовують як імунотерапевтичні засоби.

Ейкозаноїди

Активні продукти метаболізму арахідонової кислоти (лейкотрієни, простагландини)

Специфічні═ фактори імунітету

При гуморальній імунній відповіді═ - антитіла═ проти конкретних антигенів, збудників. При клітинній імунній відповіді √ Т-кілери (цитотоксичні) сенсибілізовані Т-лімфоцити (Т ГСТ),═ активовані макрофаги

Перша лінія захисту організму

Гуморальні і клітинні фактори, які═ зумовлюють захист═ організму═ від патогенів до утворення специфічних факторів═ гуморального і клітинного імунітету. Дивись в поясненнях вище.

Імунодіагностика

Система діагностичних лабораторних═ методів, які═ грунтуються на═ імунних реакціях визначення специфічних молекул антитіл або антигенів══ (серодіагностика, визначення антигенних властивостей мікроорганізмів). Проведення внутрішкіряних алергічних проб (визначення сенсебілізованих лейкоцитів).

Імунотерапія

Методи лікування інфекційних та неінфекційних захворювань, спрямовані на зв'язування═ антигенів та нормалізацію порушень імунної системи за допомогою═ імунологічних засобів (специфічних сироваток, імуноглобулінів та інших імуностимулюючих або імуносупресивних)

Імунопрофілактика

Система специфічних та неспецифічних імунологічних засобів, спрямованих в більшості випадків на стимуляцію імунної відповіді за допомогою вакцин та інших препаратів═ з метою запобігання захворювань

Додаток 2.

Графи логічної структури з ═теми:

└Імунітет. Фактори і механізми неспецифічного захисту═ організму■

ІМУНІТЕТ

 


Text Box: Фактори неспецифічної резистентностіText Box: МеханічніText Box: КлітинніText Box: ГуморальніText Box: Слизові оболонкиText Box: Шкіряні покривиText Box: Мікрофлора шкіриText Box: Бактерицидні екзосекрети шкіриText Box: Мікрофлора слизових оболонокText Box: Бактерицидні сектори слизових оболонокText Box: Природні клітини-кілери
 (ПК)
Text Box: ФагоцитиText Box: Мікрофаги нейтрофілиText Box: Макрофаги моноцити

Text Box: Система комплементуText Box: Система інтерферонівText Box: Білки гострої фазиText Box: ЛізоцимText Box: ейкозаноїдиText Box: Маннозв▒язуючий білок