ФІЗІОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ.
ЯНГДЮМХЕ ДНЙСЛЕМРНБ НМКЮИМ
дНЙСЛЕМРШ Х АКЮМЙХ НМКЮИМ

нАЯКЕДНБЮРЭ

Администрация
Механический Электроника
биологии ботаника
география
дом в саду
история
литература
маркетинг
математике
медицина
музыка
образование
психология
разное
художественная культура
экономика




















































ФІЗІОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ.

биологии


Отправить его в другом документе Tab для Yahoo книги - конечно, эссе, очерк Hits: 12388


ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ

ФІЗІОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. ПОЖИВНІ СЕРЕДОВИЩА. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ.
 

Фізіологія БАКТЕРІЙ. Поживні середовища. ═Виділення чистих культур аеробних═ та анаеробних бактерій. біологічний метод дослідження.

Актуальність теми:Бактеріологічний метод діагностики ═є основним методом мікробіологічної діагностики інфекційних захворюваннь, тому ═уміти═ його проводити, починаючи з відбіру═ матеріал 919j95jj ;у═ для посіву та оцінювати результати повинен кожен досвідчений лікар.

Мета═ (загальна): Уміти культивувати мікроорганізми═ на живильних середовищах, виділяти чисту культуру та оцінювати результати тестів ідентифікації.

Конкретні цілі═══════════════════════════════════════════════════════════════════════════ Вихідний рівень

Уміти:



1. Уміти провести посів═ бактерій на різні живильні середовища.

1. Уміти працювати з мікроскопом═ імерсійною олією (попередні заняття, кафедра мікробіології).

2. Уміти виділяти чисту культуру аеробних та анаеробних мікроорганізмів.══════════════════════════════ ══════════════

2. Уміти робити посіви дослідного матеріал 919j95jj ;а (попереднє заняття, кафедра мікробіології).

3. Уміти проводити біологічний метод діагностики.

Теоретичні питання:

1.     Цілі та методи культивування бактерій.

2.     Правила роботи з бактерільними культурами.

3.     Механізми живлення бактерій. Класифікація бактерій за типами живлення.

4.     Дихання бактерій. Аероби, анаероби, мікроарофіли, капничні бактерії.

5.     Живлення бактерій. Голофітний спосіб живлення бактерій.

6.     Механізми переносу поживних═ речовин у бактеріал 919j95jj ;ьну клітину.

7.     Поживні середовища, класифікація за призначенням, вимоги.

8.     Методи виділення читих культур, засновані на біологічному принципі.

9.     Поживні середовища, що використовуються для культивування анаеробів.

10. Способи створення анаеробних умов.

11. Етапи виділення чистих культур аеробних бактерій.

12. Етапи виділення чистих культур анаеробних бактерій.

13. Біологічний метод дослідження.

14. Способи ідентифікації виділених культур.

При підготовці до заняття користуйтеся літературою:

1. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія. √ К.: Вища школа, 1992. √ С.═ .

2. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. √ М.: Медицина, 1981. √ С. .

3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология.: МИА, 2002. √ ═С.═ 46 √ 55;═ 63 √ 68.

4. Коротяев А.И., Бабичев С.А.. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. √ С-Пб, 2002. √ ═С. 46 √ 53; 56 √ 83.

5. Поздеев О.К. Медициская микробиология / Под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. √ М.: ГЭОТАР √ 2001. √ С.════

6. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник/ под ред. А.А. Воробьева. √ М.Медицинское информационное агенство, 2004. √ С.50 √ 66.

7. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии /Под редакцией Л. Б. Борисова. √ М.: Медицина, 1993. √ С.

8. Клименюк С.І. Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. √ Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. √ С. 45 √ 75.

9. Конспект лекції.

10. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1).

11. Графи логічної структури (додаток 2).

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

НДРС І етап. Рішення задачі.

1.     Виділення культури E.coli═ із суміші бактерій:

а) приготувати мазок з досліджуваного матеріал 919j95jj ;у, пофарбувати за Грамом, мікроскопіювати;

б) розвести досліджуваний матеріал 919j95jj ; в 4 мл фізіологічного розчину та посіяти на чашку з МПА.

2.     Виділення культури стафілокока з слизової оболонки═ носу═ студентів при посіві матеріал 919j95jj ;у тампоном на ЖСА (1х4).

3.     Вивичити демонстрацію і═ записати в протокол.

4.     Прибрати робоче місце.

5.     Оформити протокол і підписати у викладача.═══

Алгоритм практичної роботи

Складіть за зразком єдиний протокол по виділенню чистої культури до занять 3-6.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПО ВИДІЛЕННЮ ЧИСТОЇ КУЛЬТУРИ

Етапи виділення чистої культури E.coli

1 етап.

1.1.          Мікроскопіювати досліджуваний матеріал 919j95jj ;. Фарбування за Грамом. Описати морфологію бактерій.

1.2.          Для посіву досліджуваний матеріал 919j95jj ; розвести стерильним фізіологічним розчином (1 петля суміші бактерій в 4мл фізрозчину).

1.3.          Посіяти розведений матеріал 919j95jj ; на чашку з МПА. Матеріал 919j95jj ;═ нанести петлею в центр чашки з МПА та розтерти шпателем. Чашку поставити в термостат.═

2 етап.

2.1. Вивчення культуральних властивостей колоній, що виросли на чашці з МПА.═

Таблиця 1 (перенести в протокол)

Культуральні властивості═══ колоній

Опис

Форма колоній

Величина

Характер краю

Прозорість

Структура

Наявність пігменту

Консистенція

2.2. Приготувати мазки з різних колоній. Пофарбувати за Грамом. Описати морфологію.

2.3. Пересіяти колонію негативних паличок на скошений агар для отримання чистої культури.

3 етап.

1.1.          Перевірити чистоту виділеної культури. Мікроскопія, фарбування за Грамом.

1.2.          Посіяти культуру═ грамнегативних паличок на короткий барвистий ряд: під пробку пробірки з ПВ вставити папірець, що змочений оцтово-кислим свинцем.

4 етап.

4.1. Облік ферментативної активності═ культури за барвистим рядом. (перенести в протокол)

Глюкоза

════ Лактоза

══ Пептонна вода ( ПВ )

════ індол

══════ H2S

Паличка

грам (-)

Заключення про виділену культуру на основі вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей.

Робота 1а

Приготуйте мазок із суміші бактерій, пофарбуйте за Грамом. Зверніть увагу на форму бактерій, їх розташування та відношення до фарбування за Грамом. Зарисуйте.

 

Робота 1б

Посів суміші мікроорганізмів за допомогою шпателя на чашку з МПА. Візьміть одну петлю суміші кишкової палички та стафілококу та розведіть в 4мл стерильного фізрозчину. Після цього одну петлю розведеної суміші═ нанесіть на поверхню МПА в чашці Петрі. Петлю прокаліть та поставте в штатив. Стерильним шпателем розітріть краплю по всій поверхні МПА.

Шпатель після посіву опустіть в дезинфікуючий розчин. Чашки переверніть догори дном, підпишіть та поставте в термостат на одну добу при температурі 370С.═════

Демонстрація



1.     Колба з м'ясним фаршем, залитим двома об'ємами води. Колба з мясною водою. Пептон. Агар-агар.═ Волокнистий желатин. Вуглеводи. Кров. Сироватка.

М'ясний фарш, залитий двома об'ємами води, кип'ятять протягом години, потім студять та фільтрують через ватно-марлевий фільтр до повної прозорості, доливаючи водопровідною водою до первинного об'єма. Фільтрат √ м'ясна вода √ основа багатьох поживних середовищ.

Агар-агар √ продукт рослинного походження, добуваємий з морських водоростей. Отримують шляхом висушування та знебарвлення їх. Розрізнюють агар-агар: архангельський, японський, мадагаскарський, одеський, цейлонський. Агар-агар в бактеріологічних лабораторіях═ застосовується для створення щільності та підвищення якості поживного середовища. В воді агар-агар розчиняється при температурі 80-860С, застигає при температурі 36-400С.

Желатин √ речовина білкової природи тваринного походження.

Пептон √ проміжний продукт розпаду білків, представляє собою суміш поліпептидів та амінокислот.═ Гарно розчиняється у воді, на відміну від білків не денатурує при нагріванні. Пептон готують з слизових оболонок свинячих шлунків та з сичугів великої рогатої худоби.

Пептонна вода використовується для визначення протеолітичної активності бактерій. До дистильованій води додають 1% пептону та 0,5% хлориду натрію,═ встановлюють потрібне значення рН.

Вуглеводи. Для визначення цукролітичної активності бактерій використовують середовища з додаванням цукру (лактоза, глюкоза, мальтоза та др.) або багатоатомних спиртів (маніт). До пептонної води═ додають 1% будь-якого вуглеводу та індикатор Андреде. Середовища розливають у пробірки з поплавками та стерилізують текучим паром протягом 3 діб підряд по годині.

В колбу з розплавленим м'ясо-пептонним агаром, який розливають в чашки Петрі, додають 5-10% крові.

Посів на кровяний агар виконують з метою виявлення гемолітичної здібності бактерій.

Середовища рослинного походження.

Для вирощування деяких патогенних бактерій та грибів в склад поживного середовища вводять овочі та злаки. Широке застосування знайшли такі середовища: картопляно-гліцеринові, морковні, картопляно-морковні агари, сусло бульон, рисові та горохові середовища.

2.     Основні живильні середовища: м'ясо-пептонний бульон, жовчний бульон з сироваткою, м'ясо пептонний агар, цукровий агар, Ендо, Плоскірєва, Гіса.

Численні потреби мікроорганізмів зумовлюють розмаїття живильних середовищ, а для окремих видів бактерій існують спеціал 919j95jj ;ьні живильні середовища.

Сухі живильні середовища. (Ендо, Плоскірєва, сухий поживний агар та ін) використовуються для штучного вирощування мікроорганізмів.

Готові поживні середовища повинні задовольняти═ всі потреби обміну речовин мікробної клітини, тобто:

1) легко засвоюватися;

2) містити необхідні солі (хлорид натрію,елементи калію, натрію, магнію, кальцію, марганцю, кобальту та ін.);

3) бути стерильними;

4) мати оптимальну рН;

5) бути прозорими;

6) мати достатню вологість (щільне поживне середовище повинно мати не менш 60% вологи);

7) вміщувати фактори росту різного походження (дріжджовий екстракт, вітаміни та ін.).

Сухі живильні середовища випускаються вітчизняною медичною промисловістю і уявляють гігроскопічні порошки, які розчиняються у воді в концентрації від 1 до 6%. .

Переваги сухих живильних середовищ

а) простота та зручність виготовлення;

б) постійний склад;

в) зручність транспортування

За допомогою сухих поживних середовищ вдалося:

а) налагодити виробництво біологічних препаратів вакцин, сироваток, антибіотиків, бактеріофагів та ін.;

б) всебічно вивчити збудників інфекційних хвороб та правильно ставити мікробіологічний діагноз;

в) вивчити мікрофлору тіла людини;

г) вивчити мікрофлору довкілля (повітря, вода, грунт, харчові прдукти та ін.)

3. Поживні середовища для культивування анаеробів: цукровий агар стовпчиком, цукровий бульйон, молоко за Тукаєвим, середовище═ Кітта-Тароцці, середовище Вільсон-Блера, агар Цейсслера.

Культивування анаеробів проводять в безкисневих умовах. Відношення до кисню можна визначити при посіві культури уколом в стовпчик агару. Аероби виростуть на поверхні стовпчика, ріст анаеробів відбувається в глибоких шарах поживного середовища. Мікроорганізми проміжної групи (факультативні анаероби) ростуть як на поверхні середовища, так і в глибині нього.

Для редукції та адсорбції кисню до поживних середовищ перед їх стерилізацією додають шматочки печінки, селезінки, м'язової тканини, тканини мозку, яєчного білка і навіть комочки вати. В якості редукуючої субстанції до живильного середовища додають сульфат заліза, сульфат натрію,═ сульфат амонієвого заліза та ін.

Анаеробні умови створюються на живильних середовищах також шляхом збагачення їх вуглеводними сполуками (молочний цукор, виноградний цукор та ін.). В процесі росту═ анаероби окислюють ці сполуки, концентрація вільного кисню знижується.

Культивувати анаероби можна на цукровому агарі стовпчиком. Агар з глюкозою наливають у пробірку високим стовпчиком до 2/3 її об'єму, охолоджують до 42-450C. Досліджуваний матеріал 919j95jj ; додають до агару, ретельно перемішують. Пробірку ставлять у штатив. Поживне середовище застигає, і в середині нього (особливо в нижній частині пробірки) утворюються надійні анаеробні умови . При вирощуванні в рідких середовищах (цукровому бульйоні, молоці, печінковому бульйоні та ін.) звертають увагу на газоутворення, інтенсивність росту та характер осаду.

Для виділення чистих культур анаеробів широке застосування знайшли середовища Вільсон-Блера та агар Цейсслера.═ Середовище Вільсон-Блера готують з м'ясо- пептонного агару, до якого додають глюкозу, Na2SO3, хлористе залізо FeCl2. На цьому середовищі Cl. perfringens утворює зачернення та розрив агару. Ріст Cl. perfringens відбувається в глибині агару. При цьому відбувається відновлення сірчанистокислого натрію до сірчаного, останній вступає в реакцію з хлорним залізом, переводячи його в сірчанисте залізо, яке має чорний колір. Розрив поживного середовища пов'язаний з розщепленням глюкози до газу.

Кров'яний агар Цейсслера складається з м'ясо-пептонного агару, 1% глюкози та 20% свіжої дефібрінованої крові. Cl. perfringens утворює зону гемоліза навколо колонії. Посіви на середовище Цейсслера роздивляються через 10-24 години впродовж наступних 4-6 діб.

Середовище Кітта-Тароцці √ це поживний бльон з глюкозою та шматочками свіжих органів тварин. Глюкоза та шматочки═ органів мають редукуючу властивість. Зверху═ середовище заливають═ шаром стерильної олії.

4. Анаеростат, апарат═ Аристовського, ексикатор, чашка за Фортнером.

═════ Анаеростат уявляє собою металевий сосуд, в кришці якого═ є ніпель для з'єднання═ з насосом за допомогою вакуумної гумової трубки. Після відкачки повітря ніпель щильно закривають, а кришку, яка тісно змикається з гумовою прокладкою, загвинчують спеціал 919j95jj ;ьними зажимами.

Апарат зручний для культивування анаеробів і добре зберігає вакуум протягом 36-48 годин.

Апарат Аристовського складається з металевого циліндру та герметичної═ кришки. В циліндр поміщають металеву підставку у вигляді напіввідерця, на яку встановлюють чашки з посівами та половинку чашок з хімічним вбирачем киснево-зволоженої суміші гідрокарбоната натрію═ та гідросульфіта натрію.

Ексикатор √ товстостінна скляна ємкість з притертою кришкою та підставкою для чашок Петрі. На дно ексикатора ставиться запалена свічка або розміщують═ хімічні вбирачі. Потім посіви ставлять в ексикатор. Притерті поверхні змазують тонким шаром вазеліну і накладають кришку.

═Метод Фортнера.

В чашку Петрі наливають м'ясо-пептонний агар з 1-2% глюкозою. Посередині чашки стерильним скальпелем вирізають канавку ширною 1-1,5 см, якою поживне середовище ділиться на дві половини.

На одну половину засівають культуру аероба═ B. priodigiosum═══ або E.coli, на другу √ анаеробні мікроорганізми. вільний простір чашки між дном та її кришкою заклеюють лейкопластирем. Посів ставлять в термостат. Спочатку виростають аероби, а потім √ анаероби.

5. Ріст Cl. perfingens на середовищі Вільсон-Блера, в трубках Віньяла-Вейона з м'ясо-пептонним агаром.

Метод Віньяла-Вейона══ простий та доступний для будь-якої лабораторії. Готують розведення грунтової бовтушки в декількох пробірках з 0,5% розплавленим і охолодженим агаром, потім вміст з кожної пробірки набирають в пастеровську піпетку,заповнюючи весь капіляр піпетки. Після заповнення витягнутий кінець пробки запаюють і поміщають в скляний циліндр та ставлять в термостат. Через 2-3 доби в стовбчику з агару виростають помітні═ колонії мікроорганізмів-анаеробів. Щоб вирощену колонію витягнути, напильником роблять надріз вище рівня поміченої колонії, надломлюють, а колонію мікроба, що знаходиться в агарі, витягують петлею та пересівають═ в свіже рідке поживне середовище.═══

6. Clostridium tetani фарбування за Цілем-Нільсоном. Зверніть увагу на спори червоного кольору і вегетативна частина синього кольору. Палички зі спорами ═порівнюють з барабанними паличками, бо ці бактерії утворюють═ спору овальної або сферичної форми термінального розташування, діаметр якої═ перевищує поперечник══ вегетативної форми.

7. Clostridium═ perfingens ═фарбування за Грамом. Грампозитивні═ палички. Ці бактерії мають великі овальні═ спори, частіше═ субтермінальні. При фарбуванні за Грамом бактерії та спори забарвлені в фіолетовий колір. Центральна частина спори не забарвлена.═══

8. рН- метр предназначений для визначення величини рН поживного середовища.

9. Термостат. Термостат √ прилад, в якому за допомогою терморенуляторів підтримується стала температура. За температурою в термостаті слідкують за покажчиками термометра. Його використовують для вирощування мікроорганізмів на штучних поживних середовищах при оптимальній температурі. Для більшості патогенних мікроорганізмів оптимальною температурою росту являється температура + 370С.

Цільові навчальні═ завдання

1. Який з нищеперелічених факторів впливає на оптимальний═ ріст бактерій?

А. Тиск кисню══════════════

В. Вміст неорганічних іонів

С. Парціал 919j95jj ;ьний тиск двоокису вуглероду

Д. Природа органічних речовин, що містяться в середовищі

Е. Все вище перераховане

2.Яке середовище частіше використовують для виділення невибагливих бактерій?

А. Кров▒яний агар

В. М▒ясопептонний агар

С. Середовище Плоскірєва

Д. Середовища Гісса

Е. Середовище Борде-Жангу

3. Що характерно для: 1- облігатних анаеробів, 2 √мікроаерофілів; 3 √ факультивних анаеробів; 4 √ аеротолератних мікроорганізмів?

(У відповіді суміщуйте цифорові та літерові індекси):

А. не використовують═ для отримання енергії кисень, але можуть існувати в його атмосфері.

В. Характеризуються тим, що молекулярний кисень для них токсичний: він вбиває═ мікроорганізми═ або пригнючує їх ріст.

С. Здатні рости та розмножуватися як при наявності кисня,═ так і при його відсутності.

Д. Використовують кисень в процесах отримання енергії, ростуть при його підвищеному парціал 919j95jj ;ьному тискі.

Е. Не використовують кисень для отримання енергії.

4. Які мікроорганізми відносяться до групи═ облігатних анаеробів?

А. Clostridium perfringens

B. Escherichia coli

C. Staphylococcus aureus

D. Clostridium═ tetani

E. Всі вищеперелічені

5. При посіві випорожнень хворого черевним тифом на середовище Ендо виросли колонії, що мали різне забарвленнята розміри:: одні √ червоні великі, інші- безкольорові середніх розмірів. До якого за призначенням середовища відноситься вказане в умові поживеі середовище?

А. Диференціал 919j95jj ;ьно-діагностичного═

В. Елективного═

С. Спеціал 919j95jj ;ьного═

Д. Вибіркового═══

Е. Збагачення

6.




Технологічна карта заняття

№ п/п

Етапи

Час в хвил

Засоби навчання

Обладнання

Місце проведення

1.

Перевірка і корекція вихідного рівня

5

Тестові завдання

Комп▒ютер-ний клас

2.

Перегляд демонострації

30

Навчальна лабораторія

3.

Самостійна робота.

1.Виконати 1-й етап виділення чистої культури E. coli ═з суміші мікроорганізмів.

2. Виділення чистої культури══ стафілокока з слизової носа.

60

1.     Алгоритм практичної роботи.

2.     Пояснення до самостійної═ роботи (додаток 1).

3.     Графи логічної═ структури (додатки 2,3).

4.     Алгоритм практичної роботи.

Мікроскоп, культури мікроорганізмів, бактеріал 919j95jj ;ьні петлі, тампони, предметні скельця, фарби, поживні середовища.

Навчальна лабораторія

4.

Підсумковий тестовий контроль

30

Збірка тестів

Комп▒ютери

Комп▒ю-терний клас

5.

Підведення підсумків заняття

15

Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

└Фізіологія БАКТЕРІЙ. Поживні середовища.

Стерилізація. Виділення чистих культур аеробних бактерій■.

Основні процеси , що складають фізіологію мікроорганізмів

Живлення, дихання, розмноження, мінливість.

Групи бактерій за═ типом дихання

1.     Облігатні аероби.

2.     Облігатні анаероби.

3.     Факультативно-анаеробні мікроорганізми.

4.     Мікроаерофіли.

Облігатні аероби

Text Box: Мікроорганізми, для оптимального росту яких необхідно 21% кисню. До них належать збудники туберкульозу , чуми, холерний вібріон.

Облігатні анаероби

Text Box: Бактерії, які ростуть при відсутності вільного молекулярного кисню за рахунок процесів бродіння. Вони одержують кисень з органічних сполук у процесі їх метаболізму. Такими збудниками є збудники правцю, ботулізму, газової анаеробної інфекції, бактероїди, фузобактерії та ін.

Факультативні анаероби (факультативні аероби)

Бактерії, що залежно від═ умов═ середовища═ (наявності або відсутності кисню) ,═ здатні переключати═ свої метаболітичні═ процеси з використанням═ молекулярного кисню══ на бродіння та навпаки.═ Групу факультативних анаеробів формують═ чисельні представники═ групи кишкових бактерій (ешерихії, шигелли, сальмонели та ін.).



Мікроаерофіли

Особлива група бактерій, для яких═ концентрація кисню═ при культивуванні═ може бути зменшена до 2%. Вищі його концентрації здатні═ затримувати══ ріст. Представниками цієї групи є молочнокислі бактерії, збудники виразки шлунку та ін.

Групи бактерій за способом утілізувати═ вуглерод═ та азот

Аутотрофи, гетеротрофи.

Класифікація груп гетеротрофів

Сапофіти та паразити

Класифікація груп паразитів

Облігатні та факультативні

Облагатні паразити (визначення)

Мікроорганізми, що повністю не здатні жити═ поза живого організма (віруси, рикетсії, хламідії)

Умови культивування бактерій

1.     Поживні середовища.

2.     Оптимальна температура.

3.     Аеробні або анаеробні умови.

4.     Термін культивування.

5.     Оптимальна вологість.

Типи поживних середовищ

1.     Прості.

2.     Елективні.

3.     Диференціал 919j95jj ;ьно-діагностичні.

4.     Спеціал 919j95jj ;ьні.

Поживні середовища для культивування облігатних анаеробів

Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, Цейслера

Колонія (визначення)

Потомство однієї клітини при розмноженні═ на щільному живильному середовищі.

Чиста культура (визначення)

Популяція мікроорганізмів, що складається з одного виду.

Принципи виділення чистих культур

1.     Механічне розмеження мікроорганізмів при посіві.

2.     Використання біологічних властивостей бактерій.

Етапи бактеріологічного методу діагностики

1.     Виділення чистої культури.

2.     Ідентифікація чистої культури.

Методи═ мікробіологічної діагностики

1.     Мікроскопічний.

2.     Бактеріологічний.

3.     Біологічний.

4.     Серологічний.

5.     Алергічні проби.

6.     Молекулярно-генетичні.

Додаток 2.

Граф логічної структури теми:

└Фізіологія БАКТЕРІЙ. Поживні середовища.

СТЕРИЛІЗАЦІЯ. ВИДІЛЕННЯ ЧИСТИХ КУЛЬТУР АЕРОБНИХ ІНФЕКЦІЙ.