Антигени. Гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни. Реакції імунітету.

Антигени. Гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни.═ Реакції імунітету.

═Актуальність теми: Антигени і антитіла (імуноглобуліни) викорисm 252e43ic 0;овують в сучасній медичній практиці для діагностики, лікування і профілактики багатьох захворюваннь. Реакції імунітету викорисm 252e43ic 0;овують для діагностики інфекційних захворювань, а також для оцінки ефективності лікування і профілактики. Антигени, антитіла і реакції імунітету можуть бути цілеспрямовано викорисm 252e43ic 0;ані в медичній практиці лише при умові наявності професійно освіченого лікаря.

Мета (загальна): знати, як в медичній практиці викорисm 252e43ic 0;овуються антигени і антитіла, та уміти оцінювати результати серологічних реакцій.

Конкретні цілі═══════════════════════════════════════════════════════════════════════════ Вихідний рівень

Уміти:

1.Уміти поставити та оцінити════════════════════ реакцію аглютинації на склі═══════════════════════ та розгорнуту.══════════════════════════════════════ ═════════	1. Готувати різні розведення═════════════════════════════════════════════ речовин в рідині ( кафедра хімії)
2. Уміти визначити титр антитіл═════════════════ ═в реакції непрямої (пасивної)════════════════════ гемаглютинації(РНГА).════════════ ════════════════════	2. Визначити титр речовини в рідині (кафедра хімії)
3.Уміти поставити та═ оцінити реакцію преципітації.
4. Уміти поставити та оцінити реакцію зв▒язування комплементу.

Теоретичні питання:

1.     Імунна відповідь, визначення, схема, фази, форми.

2.     Клітини і гуморальні фактори, які беруть участь у імунній відповіді.

3.     Антигени: визначення, класифікація, функції, властивості. Антигени бактеріальної клітини: перелік, практичне викорисm 252e43ic 0;ання.

4.     Гуморальна імунна відповідь: схема.

5.     Антитіла: визначення, структура, функції, властивості, одержаня, практичне викорисm 252e43ic 0;ання, моноклональні антитіла.

6.     Класи, підкласи імуноглобулінів(Ig): перелік, властивості, фунуції, визначення їх вмісту в крові.

7.     Інфекційні захворювання, при яких провідна роль═ в захисному імунітеті належить антитілам. Анатоксини і антитоксини: визначення, одержання, властивості, практичне викорисm 252e43ic 0;ання.

8.     Реакції імунітету, компоненти,механізм, мета викорисm 252e43ic 0;ання в практиці:

-         реакція аглютинації та непрямої (пасивної) глютинації;

-         реакція преципітації;

-         реакція імуноферментного аналізу (ІФА);

-         реакція зв▓язування комплементу(РЗК);

-         реація══ імунофлюоресценції (пряма, непряма);

-         реакція радіоімунного аналізу.

При підготовці до заняття корисm 252e43ic 0;уйтеся літературою:

1. Ярилін А.А. Основы иммунологии: Учебник.- М.: Медицина, 1999.- с.196-212, 315-338.

2. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник/ под редакцией А.А.Воробьева.- М.: МИА, 2004. √ с.201-215, 235-250, 283-293.

3. Якобисяк М.Імунологія/ переклад з польської за ред. проф. В.В.Чоп▓як.═ √ Вінниця: Нова книга, 2004. √ с.36-39, 60-97

4. Ройт А.Д., Дж.Бростофф,═ Д.Мейл. Иммунология. Пер.с англ.═ √ М.:════════ Мир, 2000 с.10-13, 18-38, 97-112

5. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: М.: МИА, 202. √ с. 258-288, 322- 339.

6. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник . √ К.: Вища школа, 1992. с.145-157, 172-183.

7. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология, вирусология.: Учебник. СПб:Спец. Л-ра, 1998, 2001. с. 165-173, 176- 187,228-239.

8. Поздеев О.К. Медицинская микробиология/ под ред. акад. РАМН В.И. Покровского. √ М. : ГЗОТАР √ МД, 2001. с. 202-217

9. Каплін М.М. Імунна сисm 252e43ic 0;ема: фізіологія і патологія, навчальний посібник.- Суми: Вид-во СумДУ, 2002.═ с.18-60, 67-69.

10. Пояснення до самостійної роботи (додаток 1)

11. Графи логічної структури (додаток 2)

12. Конспект лекцій.

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1.     Поставити реакцію аглютинації на склі для визначення виду бактерій

Приготувати препарат з аглютинату, пофарбувати фуксином, мікроскопіювати.

2.     Поставити розгорнуту реакцію аглютинації для серологічної діагностики бруцельозу.

3.     Поставити реакцію кольцеприципітації для визначення видової приналежності кров▓яної плями.

4.     Поставити основну реакцію зв▓язування комплементу (Борде-Жангу) з метою серологічної діагностики═ коклюшу.

5.     Записати в протокол реакції і провести облік═ їх результатів і висновки.

6.     Вивчити і зіписати в протокол демонстрації з висновками.

Алгоритм практичної роботи

Робота 1. На предметне скло нанести краплю аглютинуючої сироватки 1:10 √ 1:20, поруч помістити краплю фізрозчину для контролю. Петлею візміть невелику кількість культури зі скошеного агару і рівномірно емульгуйте═ її у фізрозчині та сироватці. При позитивній═ реакції аглютинації зявляються пластівці, а контрольна краплина фізрозчину залишається рівномірно мутною.

Робота 2. Для визначення титру протибруцельозних антитіл у реакції розгорнутої аглютинації візьміть 6 пробірок═ ( табл.). У першу пробірку═ внесіть 1 мл вихідного розведення═ сироватки (1:50) і в усі 6 пробірок═ також градуйованою піпеткою внесіть по 1 мл фізрозчину. У першій пробірці вийде═ розведення сироватки 1:100 при обсязі 2 мл . З першої пробірки 1 мл перенесіть у другу пробірку, де розведення стане 1:200. Так зробіть ряд посідовних розведень сироватки═ в 5 пробірках(1:100,1:200,1:400,1:600). З пятої пробірки═ 1 мл вилийте в дезрозчин. В усі 6 пробірок═ додайте по 2 краплини бруцельозного діагностикума. Шоста пробірка є контролем культури, тому що містить тільки фізрозчин і діагностикум. Такий контроль необхідний для виключення спонтанної аглютинації культури. Пробірки струшують і поміщають у термостат при температурі 37╟ на 2 години, а потім залишають на добу при кімнатній температурі, після чого роблять облік результетів реакції аглютинації.

Таблиця

Схема постановки реакції розгорнутої аглютинації

Компонент	1	2	3	4	5	══════ 6 ═ контроль сироватки	═════ 7 контроль діагностикума
Фізіологічний розчин, 7 мл Аглютинуюча тифозна сироватка в розведенні 1:50, 2мл Брюшнотифозний діагностикум ( краплі) Розведення сироватки	1,0 1,0 2 1:100	1,0 1,0 2 1:200	1,0 1,0 2 1:400	1,0 1,0 2 1:800	1,0 1,0 2 1:1600	1,0 1,0 - 1:100	1,0 - 2 ═ --
Результат реакції

Висновок:

Робота 3. Поставте реакцію кольцепреципітації в трьох преципітуючих пробірках (табл. ). Екстракт кров'яної плями викорисm 252e43ic 0;овуйте як антиген і обережно нашаровуйте його пастерівською піпеткою на сироватку, для контролю змив кров'яної плями нашаровується на нормальну сироватку у фізрозчині.

Реакція вважається позитивної, якщо на межі двох рідин утвориться мутне кільце преципітуючого білка.

Таблиця

Схема постановки реакції кольцепреципітації

Інгредієнти	Номер пробірки
	1	2	3
1. Преципітуюча сироватка проти білка крові людини (мл) 2. Преципітуюча сироватка проти білка крові барана (мл) 3. Фізрозчин (мл) 4. Екстракт кров'яної плями ⌠X■	0,2 --- --- 0,2	--- 0,2 --- 0,2	--- --- 0,2 0,2
5. Результат (утворення преципітату)

Висновок:

Робота 4. Основний дослід РЗК. Реакцію ставите в 3-х пробірках (табл.).═ Відтитровані інгридієнти (антиген, комплемент, гемолітична сироватка) розвели фізрозчином таким чином, щоб робоча доза їх містилась в 0,5 мл. Одночасно готують 3% -ну суспензію овечих еритроцитів. У підсобному ряді пробірок розвели інактивовану прогріванням (56⁰С √ 30 хвилин) досліджувану сироватку. При═ постановці реакції спочатку змішуєте досліджувану сироватку, антиген і комплемент. Суміш витримуйте при температурі 37⁰С протягом 1 години. Після зазначеного терміну═ в пробірку додайте сенсибілізовану гемолітичну сисm 252e43ic 0;ему (2 мл гемолітичної сироватки + 2 мл 3% суспензії еритроцитів). Пробірки знов стряхніть, помістіть у термостат при 37⁰С. Реакцію визначають═ після того як відбудеться повний гемоліз в пробірках з контролем сироватки і контролем антигену.

Результати реакції визначають по наявності чи відсутності гемолізу у дослідній═ пробірці (див. табл. 3). Реакцію вважають═ позитивною при повній затримці гемолізу, коли рідина═ в пробірці безкольорова і еритроцити осідають на дно, негативною √ при═ повному лізисі═ еритроцитів, коли рідина інфтенсивно забарвлена (└лакова кров■).═ Ступінь затримки гемолізу оцінюють в залежності від інтенсивності забарвлення═ рідини і розміру осаду еритроцитів на дні ( ++++, +++,═ ++, +).

Таблиця

Схема постановки основного досліду

реакції зв▒язування компелменту

Номер пробірки	Інгридієнти							Наявність гемолізу
	Дослідна сироватка хворого в розведенні 1/5	Антиген (в робочій дозі)	Комплемент ═ (в робочій дозі)	Фізіологічний розчин		Гемолітична сисm 252e43ic 0;ема
1 (дослідна) 2 (контроль сироватки) 3 (контроль═ антигену)	0,5 0,5 -	0,5 - 0,5	0,5 0,5 0,5	- 0,5 0,5	Термостат: температура 370С, час 40 хвилин	1,0 1,0 1,0	Термостат: температура 370С, час 40 хвилин

ДЕМОНСТРАЦІЯ

1.     Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА).

У цій реакції мікробний або розчинний антиген адсорбується на поверхні еритроцитів, які у такому ╚навантаженому╩ стані отримують здатність до аглютинації з імунною сироваткою, яка містить═ специфічні проти═ мікробного антигену антитіла. Враховується реакція по утворенню аглютинованими еритроцитами осаду у вигляді парасольки на дні планшетів, у той час як у контролі, без імунної сироватки, вони осідають у центрі, утворюючи ╚ґудзик╩ з рівними краями. Реакція гемаглютинації є більш чутливою, ніж аглютинація бактерій, застосовується для діагностики при багатьох інфекційних захворюваннях, особливо у дітей, при необхідності виявлення антитіл у більш низьких титрах. Ця реакція може бути викорисm 252e43ic 0;ана і для виявлення антигенів при застосуванні антитільних диагностикумів.

2.     Реакція преципітації в гелі.

Для визначення токсигенності дифтерійних культур на чашку з агаром поміщають смужку фільтрувального папірця, змочену сироваткою, що містить у 1 мл 500 АО, потім роблять посів дифтерійних культур бляшками на відстані 1 см від краю смужки. Якщо культура продукує токсин, він дифундує в живильне середовище і дає утворення преципітату з антитоксичною сироваткою у вигляді тонких ліній.

3.     Аглютинуючі сироватки.

Аглютинуючу сироватку отримують шляхом імунізації лабораторних тварин культурами бактерій. У крайову вену вуха кролика═ вводять 0,5 мл суспензії вбитих мікробів, густиною 1 млрд. мікробних тіл у 1 мл. Ін'єкції проводять багаторазово з проміжками 5-6 днів. Дозу щораз збільшують. На 10-й день після останньої ін'єкції з тієї ж вени беруть кров. Після згортання крові сироватку відсмоктують: у ній знаходяться антитіла проти бактерій, якими проводилась═ імунізація. Титром аглютинуючої сироватки вважають найбільше її розведення, що викликає феномен специфічної аглютинації. Аглютинуючі типові і монорецепторні сироватки отримують шляхом імунізації тварин відповідними антигенами. Застосовуються вони для серологічної ідентифікації бактерій (сальмонел, шигел й ін.).

4.     Діагностикуми (тифозний, дизентерійний і ін.)

Являють собою суспензію вбитих бактерій певної густини (2 млрд. або 1 млрд. мікробів у 1 мл). При необхідності збереження О-антигенів суспензію бактерій знешкоджують шляхом нагрівання або спиртом. Н-антиген менше руйнується у формалінізованих діагностикумах. Застосовуються для постановки реакції аглютинації з метою серологічної діагностики інфекційних захворювань.

5.     Еритроцитарні діагностикуми.

Являють собою суспензію еритроцитів тварин, на поверхні яких адсорбовані антигени мікроорганізмів. Зберігаються в рідкому або ліофільно висm 252e43ic 1;шеному вигляді. Застосовуються для постановки РНГА з метою серологічної діагностики інфекційних захворювань.

6.     Імунні сироватки і глобуліни (антитоксичні, антибактеріальні, противірусні, гамма-глобуліни, поліглобулін і гістоглобулін).

Імунні антитоксичні сироватки і глобуліни застосовуються для специфічної профілактики і лікування ряду інфекційних захворювань. При цьому створюється пасивний імунітет.

Для терапії викорисm 252e43ic 0;овують:

1.                 Імунні гетерогенні сироватки штучно імунізованих тварин і гамма-глобуліни.

2.                 Імунні гомологічні сироватки людей і гамма-глобуліни, пацентарний гамма-глобулін.

Антитоксичні сироватки готують шляхом гіперімунізації коней відповідними═ антитоксинами.

Гіперімунізацію проводять шляхом багаторазового введення анатоксину за певними схемами. У процесі імунізації визначають титр сироватки або в реакції флокуляції. За титр сироватки приймається кількість антитоксичних одиниць які містяться в 1 мл. Для більшості антитоксичних сироваток встановлені міжнародні одиниці (МО) для оцінки активності препарату. За одиницю активності препарату антитоксичних сироваток═ приймається умовна кількість антитоксину, що нейтралізує певну кількість мінімальних смертельних доз відповідного токсину. При досить високому титрі антитіл в сироватці у коня роблять часткове кровопускання і після згортання крові відділяють сироватку. Отримані антитоксичні сироватки фільтрують через бактеріальні фільтри і піддають відчищанню і концентрації, що засновані на видаленні із сироватки баластних білків (альбумінів і еуглобулінів) з наступною концентрацією імуноглобулінів. У ряді випадків роблять фракціонування сироваток сульфатом амонію й обробку їх протеолітичними ферментами (пепсином). При застосуванні ферментації титр зростає в 5-10 разів, анафілоктогенні властивості препарату зменшуються. Всі імунні сироватки перед їхнім випуском піддаються контролю.

Сироватки повинні містити певний рівень антитіл, бути стерильними і непірогенними. Застосовуються сироватки для профілактики і лікування інфекційних захворювань, збудники яких═ продукують екзотоксин (дифтерія, правець, газова гангрена і інші).

Удосконалення сироваткових препаратів завершується одержанням імунних гамма-глобулінів, що відрізняються від очищених сироваток тим, що в них зведений до мінімуму вміст інших білків.

Імунний гамма-глобулін готують із сироватки людей-добровольців, імунізованих проти різних вірусних або бактеріальних інфекцій, або із сироваток крові реконвалесцентів. Застосовуються для лікування і профілактики протикоклюшний імунний гамма-глобулін, протиправцевий, протигрипозний, протикоревий та ін. Для одержання гамма-глобуліну із сироватки крові людей викорисm 252e43ic 0;овують різні методи:

1.     висолювання сульфатом амонію,

2.     спиртове осадження по Коні,

3.     препаративний електрофорез,

4.     гельфільтрація через молекулярні сита,

5.     іонообмінна хроматографія й ін.

Гамма-глобулін із сироватки людини являє собою гомогенний препарат, що рідко викликає в людей анафілактичні═ алергічні реакції. Гомологічні антитіла швидше надходять у кров і довше в ній зберігаються.

Профілактика ускладнень. При введенні всіх сироваткових препаратів визначається чутливість до сироватки, що вводиться. У дітей серотерапія і профілактика застосовуються особливо часто. Повторне введення сироватки може приводити до підвищення чутливості організму дитини до цього препарату, тому необхідно ставити шкірну пробу; для цього внутришкірно вводять 0,1 мл сироватки в розведенні 1:100. Якщо через 30 хвилин не утвориться пухир і гіперемія, то можна вводити сироватку. Лікувальну дозу сироватки вводять дрібно по Безредко з метою запобігання розвитку анафілактичного шоку. Спочатку вводиться 1/3 дози, а через 2-3 години √ інша кількість сироватки. Після введення сироваткових препаратів створюється пасивний імунітет, тривалість якого багато в чому залежить від швидкості напіврозпаду антитіл. У дітей грудного віку цей період продовжується близько 22 днів, у дорослих √ близько 14 днів. Гомологічний гамма-глобулін зберігається в організмі трохи довше. У зв'язку з цим сироваткові препарати застосовуються в основному з метою серотерапії.

7.     Титрування антитоксичної сироватки методом флокуляції.

Таблиця

Схема титрування антитоксичної сироватки

Номер пробірки	Компоненти		Результат через 20 √30 хвилин після інкубації в термостаті
	антитоксична сироватка	дифтерійний токсин (50lf у 1 мл.)
1 2 3 4 5	0,1 0,15 0,2 0,25 0,3	2,0 2,0 2,0 2,0 2,0	Ініціальна флокуляція

═

Розрахунок титру: наприклад, 0,2 мл сироватки нейтралізували 2 мл токсину, що містить 100 lf (мінімальна кількість токсину, що нейтралізується 1 АО). Отже, 0,2 мл сироватки містять 100 АО, а в 1 мл сироватки √ 500 АО.

8.     Реакція зв'язування комплементу (РЗК).

РЗК відноситься до непрямих двохсисm 252e43ic 0;емних гетерологічних п'яти-компонентних реакцій. У ній беруть участь дві сисm 252e43ic 0;еми АГ √ АТ різною специфічністю і комплемент. Перша сисm 252e43ic 0;ема АГ - АТ═ є досліджуваною, в якій один з компонентів є невідомим, а друга індикаторна (гемосисm 252e43ic 0;ема АГ1+АТ1), свідомо відомої специфічності, утворюючий видимий феномен у реакції.

Принцип. Взаємодія в досліджуваній сисm 252e43ic 0;емі гомологічних АГ і АТ імунної сироватки в присm 252e43ic 1;тності комплементу приводить до утворення специфічного комплексу, що зв'язує (адсорбує) комплемент, у результаті при внесенні індикаторної гомологічної сисm 252e43ic 0;еми не відбувається лізисm 252e43ic 1; сенсибілізованих еритроцитів (позитивна РЗК).

При негативній реакції, коли в досліджуваній сисm 252e43ic 0;емі знаходяться АГ і АТ, що мають різну специфічність, імунний комплекс не утвориться, унаслідок цього вільний комплемент, що залишається, зв'язується з індикатором -═ сенсибілізованими еритроцитами, викликаючи їхній гемоліз.

Застосування. РЗК може бути викорисm 252e43ic 0;ана в двох напрямках:

1.                 для виявлення в сироватці хворого специфічних антитіл за допомогою відомих антигенів (серодіагностика бактеріальних, вірусних, рикетсіозних, спірохетозних й інших інфекцій; діагностика аутоімунних конфліктів, алергійних захворювань і ін.);

2.                 для виявлення й ідентифікації в досліджуваному матеріалі специфічного антигену (колоїдного або корпускулярного) при тих же захворюваннях за допомогою імунної сироватки, що містить специфічні антитіла.

Компоненти і матеріали.

1.     АГ √ бактеріальний, вірусний, тканинний та ін., що не має антикомплементарності і гемотоксичності; АГ строго відтитрований і береться в робочій дозі.

2.     АТ √ імунна сироватка, звільнена від власного комплементу і позбавлена гемотоксичності.

3.     К √ комплемент у вигляді свіжої сироватки морських свинок, взятої в робочій дозі.

4.     Еритроцити барана, відмиті триразово у фізрозчині, у вигляді 2-3%-вої суспензії в тому ж розчині.

5.     Гемолітична (антиеритроцитарна) сироватка, звільнена від комплементу.

Еритроцити. У реакції можуть бути викорисm 252e43ic 0;ані еритроцити будь-яких лабораторних тварин і людини. Однак переважне поширення одержали овечі еретроцити.

Гемолітична сироватка. Її одержують шляхом 3-4-кратної внутрішньовенної імунізації кроликів 50%-вою суспензією овечих еритроцитів у═ кількості 2-5 мл із проміжками 2-3 дня. В даний час біофабрики випускають стандартні сухі препарати гемолітичної антибаранячої сироватки з титром 1:1200 √ 1:1500 і більше. Сухі препарати гемолітичної сироватки розводять стерильним фізрозчином відповідно до інструкції і викорисm 252e43ic 0;овують у роботі.

Комплемент. Як комплемент викорисm 252e43ic 0;овують свіжу сироватку, отриману від 3-5 морських свинок. Початкове розведення сироватки 1:10. Випускається також ліофільно висm 252e43ic 1;шений препарат комплементу. Останній перед вживанням розводять у 10 разів фізіологічним розчином.

Антиген. Антигеном у РЗК служать вбиті вірусні, бактеріальні, протозойні й інші біологічні корпускулярні антигени (повний АГ кишкових бактерій, спиртовий туберкульозний АГ, спиртовий екстракт тканинних ліпідів, полісахаридів й інші біологічні екстракти, альбуміни, глобуліни). Антигени для РЗК не повинні мати антикомплементарні й антитоксичні властивості.

Антитіло. Імунна (досліджувана) сироватка.═ Для її одержання у хворого беруть з вени кров в обсязі 2-10 мл звичайно натще серце або через 6 годин після прийому їжі. Отриману сироватку═ прогрівають при 56╨С 30 хвилин. У результаті інактивується комплемент і відбувається необхідна для реакції стабілізація колоїдів сироватки.

Техніка постановки реакції. Схема проведення РЗК передбачає постановку ряду дослідів у наступній черговості.

1.     Титрування і визначення робочої дози гемолітичної сироватки

2.     Титрування і визначення робочої дози комплементу.

3.     Титрування і визначення робочої дози антигену.

4.     Титрування імунної сироватки на антикомплементарність.

5.     Основний досвід РЗК (табл. ).

Титрування гемолітичної сироватки. Для визначення титру гемолітичної сироватки (гемолізина) ставлять реакцію специфічного гемолізу═ зі зростаючими розведеннями сироватки і комплементом в розведенні 1:10 .

Цільові навчальні═ завдання

1.До лікарні привезли хлопчика═ 10 років у якого підозрюють захворювання на дифтерію. З початку захвоюрювання пройшло 2 доби. Якщо провести серологічне долідження, то до якого класу Іg треба віднести виявлені антитіла?

*А. ІgG

═В. ІgM

═С. ІgA

═Д. ІgD

═Е. ІgE

2. Шкірсировину (шкіри, шерсть, хутро) на виробництві перевіряють на наявність збудника сибірки.═ Яку серорлогічну реакцію доцільно провести═ з метою виявлення специфічного антигена?

*А. Реакцію аглютинації.

═В. Реакцію преципітації.

═С. Реакцію зв▒язування комплементу.

═Д. Імуноферментний аналіз.

═Е. РНГА.

3.При ряді інфекційних захворювань, наприклад, кору, формується тривалий стійкий захисний гуморальний імунітет.═ Який клас═ імуноглобулінів є═ провідним в цьому імунітеті?

*А. ІgG

═В. ІgM

═С. ІgA

═Д. ІgD

═Е. ІgE

4. В лабораторній практиці антигени (діагностикуми) викорисm 252e43ic 0;овують з метою:

А. Мікроскопічної діагностики.

В. Бактеріологічної діагностики.

*С. Серологічної діагностики.

Д. Біологічної діагностики.

Е. Всіх перерахованих методів діагностики.

5. З лікувальною та профілактичною метою викорисm 252e43ic 0;овують головним чином імунні сироватки, які містять антитіла:

А. Антибактеріальні.

В. Комплементзв▒язуючі.

С. Противірусні.

*Д. Антитоксини.

Е. Проти клітинних антигенів бактерій.

6. Істотним недоліком мікроскопічного методу═ діагностики є його недостатня інформативність═ у зв▒язку з морфологічною═ подібністю багатьох видів мікроорганізмів. Яка імунологічна реакція дозволяє значно підвищити інформативність цього методу?

А. Реакція Кумбса.

В. Імуноферментний аналіз.

С. Реакція опсонізації.

*Д.Реакція імунофлюоресценції.

Е. Радіоімунний══ аналіз.

7. Під час вагітності у жінки відбулось внутрішньоутробне═ інфікування плода. Концентрація якого класу імуноглобулінів у новонародженої дитини буде підвищеною?

А. ІgG

*В. ІgM

С. ІgA

Д. ІgD

Е. ІgE

8. Гуморальна (антитільна) імунна відповідь формується в організмі під впливом:

А. Th1

*В. Розчинних антигенів.

С. Антигенів організму, які змінились═ при попаданні вірусів.

Д. Тільки ендогенних антигенів.

Е. Тільки екзогенних антигенів.

9. При проведенні реакції зв▒язування компелменту (РЗК) в пробірці═ з дослідною сироваткою хворого═ утворився комплекс антиген+антитіло+комплемент, який не визначається візуально.═ Яким чином можна виявити═ цей комплекс, який═ інгредієнт необхідно═ внести в пробірку?

А. Гемолітичну сироватку.

В. Антитоксичну сироватку.

С. Антибактеріальну сироватку.

Д. Фізіологічний розчин.

*Е. Гемолітичну сисm 252e43ic 0;ему.

10. В нормі═ в крові людини містяться імуноглобуліни (Іg) 5 класів, один з них в найбільшій═ концентрації. При недостатності синтезу цього ═Іg виникають ознаки═ імунодефіциту. Який це ═Іg?

*А. ІgG

В. ІgM

С. ІgA

Д. ІgD

Е. ІgE

11. При ряді захворювань (дифтерія, правець, ботулізм і ін.), збудники яких═ продукують екзотоксин, з метою специфічної терапії вводять підшкірно═ специфічну антитоксичну сироватку.═ Який механізм лікувальної дії цієї сироватки?

А. Введені антитіла відновлюють активний імунітет.

В. Зв▒язують (знешкоджують) збудника.

С. Активують неспецифічні фактори захисm 252e43ic 0;у═ організму: фагоцитоз, сисm 252e43ic 0;ему комплементу.

*Д. Зв▒язують (нейтралізують) токсини.

Е. Мають властивості ферментів, тому розщеплюють збудника і молекули токсину.

12. Антибактеріальні імунні сироватки (проти сальмонел, ешеріхій, шигел і ін.)═ в практиці викорисm 252e43ic 0;овують з діагностичною метою. Який це метод діагностики і яка його конкретна мета?

А. Серологічний метод, визначення специфічних═ антитіл в крові хворого.

В. Мікроскопічний метод, визначення═ морфології збудника.

С.Бактеріологічний метод, визначення═ ферментативних властивостей збудника.

*Д. Бактеріологічний метод, визначення антигенних властивостей збудника.

Е. Імунологічний метод, визначення специфічно сенсибілізованих В-лімфоцитів.

13.Мічені флюорохромом антитіла (сироватки) викорисm 252e43ic 0;овують з метою:

А. Серологічної діагностики захворювань.

В. Бактеріологічної діагностики, визначення ферментативної активності збудника.

*С. Виявлення збудника в матеріалі від хворого або в культурі по антигенним властивостям.

Д. Визначення морфологічних═ та культуральних властивостей збудника.

Е. Визначення патогенних властивостей збудника.

14. Класи імуноглобулінів═ (М, G, A, D, E) визначають:

А. по функції

В. по типу важких ланцюгів

*С. по типу легких ланцюгів

Д. по Fc-фрагменту

Е. по═ варіабельній частині молекули антитіла

Технологічна карта проведення практичного заняття

№ п/п	Етапи	Час в хвил	Засоби навчання	Обладнання	Місце проведення
1.	Перевірка вихідного рівня	5	усно		Н а в ч а л ь н а═════════ к і м н а т а
2.	Самостійна робота: постановка═ серологічних реакцій: 1)Реакції зв▒язування комплементу; 2)Розгорнутої═ реакції аглютинації (діагнотика═ бруцельозу); 3)Реакції кольцепреципітації. 4)Записати в протокол поставлені реакції, облік результатів і висновки. 5)Вивчити і записати в протокол демонстрації з висновками.	100	Алгоритм практичної роботи, таблиці	Набір пробірок, штативів, фізрозчин, піпетки, відповідні сироватки, антигени, діагности-куми, термостат.
3.	Самоперевірка і корекція засвоєння матеріалу.	30	1) Пояснення до самостійної роботи (додаток 1). 2) Графи логічної структури (додаток 2 )
4.	Підсумковий тестовий контроль	15	Збірка тестів		Комп▒ютерний клас
5.	Підведення підсумків заняття	10

Додаток 1

ПОЯСНЕННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ:

═"ІМУННА ВІДПОВІДЬ. ГУМОРАЛЬНИЙ ІМУНІТЕТ. РЕАКЦІЇ ІМУНІТЕТУ."

════

Імунна відповідь	Комплекс реакцій на проникнення═ чужорідних агентів. Це ланцюг міжклітинних і міжмолекулярних взаємодій, який закінчується накопиченням антитіл або клітин-ефекторів.
Форми імнної відповіді	1.     Гуморальна 2.     Клітинна 3.     Імунологічна толерантність
Фази розвитку імунної відповіді	1. Індуктивна (аферентна) 2. Проліферативна 3. Продуктивна (ефекторна) 4. Імунологічна пам'ять
Клітини імунної сисm 252e43ic 0;еми, які буруть участь в імунній відповіді	1. Макрофаги 2. Дендритні клітини 3. В-лімфоцити 4. Т-лімфоцити
Антигенпрезентуючі клітини	1. Макрофаги 2. Дендритні клітини 3. В-лімфоцити
Гуморальні фактори (молекули), які беруть участь в імунній відповіді	1. Цитокіни: інтерлейкіни, інтерферон γ (ІФНγ), трансформуючий ростовий фактор (ТРФ) 2. Адгезійні молекули, інтегрини. 3. Костимулюючі молекули. 4. Молекули сисm 252e43ic 0;еми HLA (І або ІІ класу)
Цитокіни	Медіатори міжклітинних взаємодій. Продукуються═ переважно активованими клітинами імунної сисm 252e43ic 0;еми, неспецифічні відносно антигенів і зумовлюють міжклітинні комунікації при імунній відповіді, запаленні, гемопоезі. Діють на клітини-мішені через спеціальні рецептори на клітинній мембрані. Гуморальну імунну відповідь зумовлюють і ругулюють Тх2 та цитокіни ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-10.
Антигени (Аг)	Чужорідні субстанції, які розпізнаються рецепторами В- і Т-лімфоцитів і зумовлюю в організмі імунну відповідь. Це макромолекули, білки або полісахариди.
Головні властивості антигену	1. Антигенність 2.     Імуногенність 3. Специфічність
Властивості, які зумовлюють імуногенність антигену	1. Чужорідність є 2. Колоїдна структура 3. Макромолекулярність
Специфічність антигенів	Властивість Аг═ з'єднуватись тільки з тими антитілами або клітинами-ефекторами, які виникли в організмі під впливом цього Аг.═ Специфічність пов'язана з ділянками молекули Аг √ епітопами (детермінантами).
Антигени бактерій: а)по═ локалізації б) по хімічній структурі	1. Поверхневі 2.Соматичні 3. Капсульні 4.Джгутикові 5.Екзотоксини і ферменти патогенності 1.                Білкові 2.                Полісахаридні 3.                Фосфатидні (у мікобактерії туберкульозу)
Види мікробних антигенів по специфічності	Родові,═ групові, видові, типові
Антигени на які відбувається переважно гуморальна імунна відповідь	═Практично на всі бактерії,═ віруси та їх антигени, які знаходяться в організмі поза клітинами
Практичне викорисm 252e43ic 0;ання бактеріальних та вірусних═ антигенів	1. З метою серологічної діагностики: антигени, різні діагностикуми. 2. З метою профілактики та інколи лікування═ - різні вакцини. 3. Як алергени
Гуморальна антитільна імунна відповідь (від лат. humor √ рідина)	Реакція на проникнення в організм антигену при якій ланцюг міжклітинних і міжмолекулярних взаємодій закінчується синтезом специфічних антитіл.
Антитіла (Ат)	Молекули імуноглобулінів, що продукуються (синтезуються) плазматичними клітинами при імунній відповіді на визначений антиген. Мають характерну загальну структуру: в основі тетромер √ симетричний комплекс із двох легких і двох важких═ ланцюгів
Класи (ізотипи) імуноглобулінів (Ig)	В залежності від структури Ig (типу важких ланцюгів) визначають класи М, G, A, E, D.Ізотип визначає біологічні властивості антитіл
Моноклональні антитіла	Антитіла до окремої антигенної детермінанти (епітопу), які синтезуються одним клоном клітин в гібрідомі однорідних за специфічністю. Викорисm 252e43ic 0;овують для визначення похерхневих структур (маркерів) клітин, а також мікроорганізмів
Головні властивості антитіл	1. Герогенність 2. Специфічність
Специфічність антитіл	Властивість антитіл з'єднуватись тільки з тими антигенами, у відповідь на які вони синтезувались. Специфічність антитіл визначається V-доменом молекули Іg.
Гетерогенність антитіл	Велика популяційна різноманітсть (109 - 1016) зв'язувальних властивостей антитіл по відношенню до антигенів.
Практичне═ викорисm 252e43ic 0;ання антитіл	1. Головним чином для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій, збуники яких продукують екзотоксин 2. Для діагностики: визначення антигенних властивостей мікроорганізмів з метою ідентифікації бактерій і вірусів
Реакції імунітету (серологічні реакції)	Специфічні реакції між антигеном і антитілом, які проводять in vitro з діагностичною метою, для визначення антитіл за допомогою антигену, або для визначення антигену, за допомогою відомих антитіл. По зовнішньому прояву останньої фази реакції одержали назву: аглютинації, гемаглютинації, гемолізу та ін. Реакція "антиген-антитіло" може реєструватися вимірювальним═ приладом за допомогою різних міток. Мітки повинні бути кон'юговані═ раніше або з антитілами, або з антигенами. Мітки можуть═ бути ферментними, радіонуклидними, флуорохромними.═ відповідно викорстовують варіанти═ реакцій: імуноферментний аналіз (ІФА), радіоімунний аналіз (РІА), імунофлуоресцентний аналіз.
Фази ходу реакцій імунітету	1. Специфічна (між антитілом і інтигеном) 2. Неспецифіна, яка зумовлює зовнішній прояв═ реакції
Практичне викорисm 252e43ic 0;ання реакцій імунітету	1. Діагностика інфекційних захворювань: серологічна (визначення антитіл в іироватці крові обстеженого), бактеріологічна або вірусологічна (визначення антигенних властивостей збудника, виділеного від хворго або носія). 2. Оцінка рівня поствакцинального імунітету. 3. Оцінка імунного статусу (стану імунної сисm 252e43ic 0;еми)
Діагностичний═ препарат═ для виявлення Аг	Імунна (діагностична) сироватка,═ в складі якої знаходяться═ специфічні антитіла до конкретного Аг
Діагностичні імунні сироватки	В більшості випадків це═ антимікробні сироватки (наприклад, проти сальмонел, але можуть бути викорисm 252e43ic 0;ані і антитоксичні (наприклад, протидефтерійна для визначення токсигенності збудника), які частіше викорисm 252e43ic 0;овують для лікування
Одержання діагностичних сироваток	Імунізація тварин (частіше кроликів) відповідними мікробіми або їх антигенами
Метод діагностики для виявлення специфічних антитіл	Серологічний
Діагностичний препарат для виявлення Ат	Діагностикум, або Аг (напр. в РЗК)
Компоненти реакції═ аглютинації═ для визначення═ виду бактерій (бактеріологічний метод)	1. Чисm 252e43ic 0;а культура бактерій, яка визначається 2. Видова═ діагностична сироватка 3. Електроліт
Компоненти реакції пасивної (непрямої) гемаглютинації═ для визначення Ат	1. Сироватка особи, яка обстежується 2. Еритроцитарний діагностикум (суспензія еритроцитів, на яких═ адсорбовано Аг) 3. Електролит
Компоненти імуноферментного аналізу для виявлення Ат	1. Діагностикум на твердій фазі 2. Сироватка крові особи, яка обстежується 3. Антиглобулінова сироватка мічена ферментом (пероксидазою) 4. Субстрат для ферменту з═ індикатором на його активність
Компоненти реакції зв'язування комплементу (РЗК) для виявлення Ат	1. Сироватка особи, яка обстежується 2. Антиген 3. Комплемент Гемолітична сисm 252e43ic 0;ема 4. Гемолітична сироватка 5. Овечі еритроцити (еритро.завісь)
Компоненти прямої імунофлуоресценції для виявлення Аг (експрес-діагностика)	1. Матеріал який═ досліджується 2. Спецфічна люмінісцентна сироватка 3. Люмінісцентний мікроскоп
Компоненти реакції непрямої імунофлуоресценції для виявлення Аг (експрес-діагностика)	1. Матеріал, який досліджується 2. Специфічна сироватка 3. Антиглобулінова люмінісцентна сироватка 4. Люмінісцентний мікроскоп
Бактеріальні═ інфекції, при яких провідна роль в захисному імунітеті належить антитілам	Дифтерія, правець, газова гангрена, ботулізм і ін.
Препарати, які містять антитіла і які викорисm 252e43ic 0;овуюють з лікувальною та профілактичною метою	1. Антитоксичні сироватки 2. Специфічні імуноглобуліни (γ-глобуліни).

Додаток 2.

Графи логічної структури з теми:

"ІМУННА ВІДПОВІДЬ. ГУМОРАЛЬНИЙ ІМУНІТЕТ. РЕАКЦІЇ ІМУНІТЕТУ."